Многозондовий прилад радіоактивного каротажу з реєстрацією повільних і надтеплових нейтронів СНК-89 (2ННКм+2ННКнт+ГК)

Прилад СНК-89 (діаметром 89 мм) призначений для проведення геофізичних досліджень в обсаджених і необсаджених нафтових і газових свердловинах з метою виділення колекторів, визначення їхньої пористості, характеру насичення, оцінки літологічних особливостей та ін.

Зондовий пристрій приладу включає в себе:

– камеру джерела для розміщення в ній стаціонарного джерела швидких нейтронів S;

– два детектора повільних (теплових + надтеплових) нейтронів 1 і 2 (лічильники типу СНМ-56), розташовані на різних відстанях (L_МЗ і L_БЗ) від джерела по одну сторону від нього (L_МЗ – довжина малого зонду , L_ВЗ – довжина великого зонду);

– два детектора надтеплових нейтронів 3 і 4 (лічильники повільних нейтронів типу СНМ-56, оточені кадміевим фільтром), розташовані на відстанях L_МЗ і L_ВЗ від джерела по іншу сторону від нього;

Прилад містить електронний блок з блоком детектування 5 гамма-випромінювання для вимірювання природної радіоактивності гірських порід;

За допомогою комплексного приладу СНК-89 реалізуються три модифікації двухзондового нейтрон-нейтронного каротажу: по повільним нейтронам (2ННКм); по надтепловим нейтронам (2ННКнт); по чисто тепловим нейтронам (2ННКт), а також інтегральна модифікація гамма-каротажу (ЦК).

Технічна характеристика

Діапазон робочих температур, °С від –10 до +200

Максимальний гідростатичний тиск, МПа 120

Діаметр приладу, мм 89

Довжина приладу, мм ~3200

Маса приладу, кг ~100

Швидкість каротажу, м/час:

при загальних дослідженнях 400 – 800

при спеціальних дослідженнях 200 – 400

при детальних дослідженнях до 200

Комплект поставки

Свердловинний прилад з паспортом, шт 1

Посібник з експлуатації 1

Пульт керування типу КУРА-2М, шт 2

Переваги та позитивні якості приладу

– підвищена швидкість рахунку нейтронів (менша статистична похибка вимірювань; більша швидкість каротажу);

– збільшення глибини досліджень;

– зменшений вплив свердловинних факторів;

– підвищена чутливість: 1) до водневмісності (при визначенні пористості і виділенні газонасищенних колекторів); 2) до концентрації хлору (при визначенні характеру насичення);

– можливість одночасного визначення кількох петрофізічних властивостей гірських порід (пористість, характер насичення, літологічні особливості та ін).

Розробники

Інститут геофізики НАН України; т. (044)-424-33-30; vkulyk@igph.kiev.ua

ЗАТ «Київський завод Геофізприлад»;т. (044)430-46-92; V.Karmazenko@geofizpribor.kiev.ua

Приклади свердловинних вимірювань

Свердловинні випробування приладу СНК-89 проводилися в газових свердловинах Дніпровсько-Донецької западини.

В інтервалі розрізу 2345-2465 м необсадженою свердловиною вскрито ряд газоносних і водоносних пластів пісковику пористістю близько 20%. Пласти-колектори характеризуються значною зоною проникнення (діаметр ЗП ~ 1,6 м) слабомінералізованого (~ 3 г / л) фільтрату бурового розчину (БР), що робить практично неможливим поділ газоносних і водоносних колекторів за допомогою серійних приладів ННК.

На рис. 1 представлена каротажна діаграма, отримана за допомогою нового приладу СНК-89. Газоносні пласти чітко виділяються (синя лінія) негативною аномалією, пласти-неколлектори - позитивною, а водоносні шари - "нульовою". Ці результати отримані в умовах глибокого проникнення фільтрату БР (d_ЗП » 8d_скв) в пласти-колектори (як газоносні, так і водоносні).

На рис. 2 показані можливості приладу СНК-89 в необсадженій (а) та обсадженіой (б) свердловинах при розподілі пластів за літологією, виділення пластів-колекторів та оцінки характеру їх насичення в умовах глибокого проникнення фільтрату БР. При цьому пористість порід визначена за допомогою цього ж приладу.

Из рис. 2 видно, що водо-і газоносні пісковики, щільні і низькопористі вапняки, а також глинисті породи чітко розділені і відображені трьома окремими групами, які описуються лінійними регресіями. Розрізнення газоносних і водоносних пісковиків пов'язано з залишковою газонасиченістю, а також з підвищеною глибиною та чутливістю нового приладу.

З таблиці видно, що для приладу СНК-89, у порівнянні з СРК, характерні великі швидкості рахунку нейтронів.

Гірська порода	Швидкість рахунку нейтронів приладами СРК та СНК-89, імп/хв; потужність PuBe джерела Q ~ 1×10⁷ н/с
	СРК		СHКм–89		СНКнт–89		СНКт–89
	МЗ	БЗ	МЗ	БЗ	МЗ	БЗ	МЗ	БЗ
Прісна вода	20400	640	74838	2015	6000	780	68838	1235
Обсаджена свердловина: d_скв = 270 мм, d_кол= 219 мм
Середнє за розрізом 1250-1340 м	27513	1091	82388	3224	8737	1439	73651	1785
Глинястий пласт-неколлектор	24401	771	73268	2808	8457	1289	64811	1519
Пласт-колектор	34267	1883	94732	4647	11049	2079	83683	2568
Обсаджена свердловина: d_скв = 216 мм, d_кол = 168 мм
Середнє за розрізом 2560-3640 м	30255	1754	76270	4255	11237	1870	65033	2385
Низькопористий пласт ( вапняк k_п ≈ 1%)	52589	7747	109135	11308	18595	5032	90540	6276
Пористий пласт (пісковик, k_п ≈ 14%)	73608	2978	88473	6033	14042	2517	74431	3516
Необсаджена свердловина: d_скв = 190 мм
Середнє за розрізом 2250-2460 м	47590	3719	119954	6766	13019	2610	106935	4156
Низкопористий пласт (вапняк k_п ≈ 1%)	73208	10506	159394	15476	19047	5630	140347	9846
Пористий пласт (пісковик, k_п ≈ 15%)	52593	3901	130313	7035	13334	2504	116979	4531

Рис. 1. Діаграма нейтронного і гамма-каротажу (прилад СНК-89)

в необсадженій свердловині (d_скв = 195мм; d_зп = 1,6 м)

А₁нт; A₂т; DГК – інтерпретаціонні параметри, в умовних одиницях

Рис. 2. Показання приладу СНК-89 (в умовних одиницях) на великому зонді

от пористості пластів k_п

(а – необсаджена свердловина; б – обсаджена свердловиина):

1 – щільні і низькопористі пласти;

2 – пісковики-колектори: – газоносні, – водоносні;

3 – пласти-неколектори

Многозондовий прилад радіоактивного каротажу з реєстрацією повільних і надтеплових нейтронів СНК-89 (2ННКм+2ННКнт+ГК)

Швидкість рахунку нейтронів приладами СРК та СНК-89, імп/хв; потужність PuBe джерела Q ~ 1×107 н/с

Швидкість рахунку нейтронів приладами СРК та СНК-89, імп/хв; потужність PuBe джерела Q ~ 1×10⁷ н/с