Немагнітні глибинні блоки земної кори в об'єднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних магмоактивних зон

Крайові частини глибинних магнітних блоків земної кори, які в об'єднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних структурно-деформаційних (магмоактивних) зон перспективні на кімберлітовий магматизм.

Немагнітні глибинні блоки земної кори в об'єднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних структурно-деформаційних (магмоактивних) зон перспективні на кимберліт-лампроїтовий магматизм.

Виконано обґрунтування генетичних та структурно-генетичних зв’язків аномального магнітного поля землі з її нафтогазоносністю.

На підставі розроблених карт регіональних та локальних магнітних аномалій нафтогазоносних басейнів України обґрунтовано розташування основних глибинних нафтогазоконтролюючих розломів та розломів і нафтогазопідвідних каналів з якими можуть бути зв’язані шляхи міграції вуглеводнів.

Петромагнітні типи земної кори

За типом магматизму, величині намагніченості та за складом літосфери виділено чотири петромагнітні типи земної кори.

Найбільш розповсюджені мафічний та сіальмафічний типи, для яких є характерним  основний магматизм і високі значення намагніченості, приурочуються до структур режимів розтягання. Аналогами цих структур можуть бути області найдревнішої консолідації континентальної кори, рифти (палеорифти) й зони зчленування океанічної і континентальної літосфери

Спостерігається приуроченість ініціального магматизму основного складу та формування магнітних джерел до ранніх стадій крупних тектономагматичних циклів, які в часовому відношенні відповідають періодам максимальних переміщень Українського щита по широті або його максимальних поворотів.

Перспективність регіонів на корисні копалини магматичного, гідротермального і пегматитового типів визначається наскрізними літосферними структурами в сполученні з відповідними умовами в земній корі.

Результати аналізу 3D магнітної моделі земної кори

Проаналізовано 3D магнітні моделі земної кори з іншими геолого-геофізичними даними у зв’язку з тектонікою,  магматизмом, металогенічною спеціалізацією та прогнозуванням корисних копалин.

Магматичні утворення основного та ультраосновного складу доплатформного етапу розвитку УЩ, що відслонені на поверхні кристалічного фундаменту, розташовуються переважно над глибинними блоками (або їх краями) земної кори з підвищеними величинами намагніченості.

Виявляється зменшення величини середньої намагніченості порід основного-ультраосновного складу зі зменшенням віку їх утворення, з чим в свою чергу може пов’язуватись максимальна намагніченість низів кори архейських Подільського, Бузького, частково Середньопридніпровського мегаблоків і Західно-Приазовського блока, менша її інтенсивність в Волинському мегаблоці і практично немагнітна нижня кора областей платформної активізації.