23 години 25 хвилин за Грінвічем (UTC) : 23:25:03.0 - ГС РАН; 23:25:04 - NEIC, USGS
12 годин 25 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 60.96oN, довгота 167.06oE, глибина 45 км. - ГС РАН
широта 61.065oN, довгота 167.067oE, глибина 38.5 км. - NEIC, USGS
Mb=6.8 Ms=7.8 - ГС РАН
Mb=6.7 Ms=7.6 M=7.6 (HRV) - NEIC, USGS
8.5-9 балів - ГС РАН
2 години 06 хвилин за Грінвічем (UTC) : 02:06:34 - ГС РАН; 02:06:33.64 - NEIC, USGS
8:06 PM за місцевим часом.
широта 18.48oN, довгота 104.09oW, глибина 33.00 км. - ГС РАН
широта 18.84oN, довгота 103.82oW, глибина 24.0 км. - NEIC, USGS
Mb=6.1 Ms=7.7 - ГС РАН
Mb=6.4 Ms=7.4 M=7.8 (GS) - NEIC, USGS
9 - 9.5 балів - ГС РАН
14 година 59 хвилин за Грінвічем (UTC) : 14:59:06.2 - ГС РАН; 14:59:03 - NEIC, USGS
1 година 59 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 50.15oS, довгота 160.56oE, глибина 33 км. - ГС РАН
широта 50.14oS, довгота 160.36oE, глибина 10 км. - NEIC, USGS
Mb=6.7 Ms=7.9 - ГС РАН
Mb=6.6 Ms=7.5 M=8.1 (GS) - NEIC, USGS
9.5 балів - ГС РАН
02 години 03 хвилини за Грінвічем (UTC) : 02:03:41.6 - ГС РАН; 02:03:41.39 - NEIC, USGS
10:03:41 AM місцевий час в епіцентрі
широта 39.54oN, довгота 77.19oW, глибина 15 км. - ГС РАН
широта 39.61oN, довгота 77.24oW, глибина 11.0 км. - NEIC, USGS
Mb=5.7 Ms=6.3 - ГС РАН
Mb=5.7 Ms=6.4 - NEIC, USGS
8 - 8.5 балів - ГС РАН
19 годин 50 хвилин за Грінвічем (UTC) : 19:50:09.6 - ГС РАН; 19:50:06.9 - NEIC, USGS
04:50:06 AM місцевий час в епіцентрі
широта 42.26oN, довгота 143.80oE, глибина 40 км. - ГС РАН
широта 41.83oN, довгота 143.83oE, глибина 33.0 км. - NEIC, USGS
Mb=7.3 Ms=8.4 - ГС РАН
Mb=6.9 Ms=8.1 M=8.3 (HRV) - NEIC, USGS
9.5 - 10 балів - ГС РАН
1 година 56 хвилин за Грінвічем (UTC) : 01:56:57.7 - ГС РАН; 01:56:52.44 - NEIC, USGS
5 година 26 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 29.24oN, довгота 58.38oE, глибина 33 км. - ГС РАН
широта 29.01oN, довгота 58.29oE, глибина 10 км. - NEIC, USGS
Mb=6.2 Ms=6.8 - ГС РАН
Mb=6.1 Ms=6.9 M=6.6 (GS) - NEIC, USGS
7.5 - 8 балів - ГС РАН
0 годин 58 хвилин за Грінвічем (UTC) : 00:58:48.2 - ГС РАН; 00:58:53 - NEIC, USGS
7 година 58 мін місцевий час в епіцентрі
широта 3.39oN, довгота 95.84oE, глибина 10 км. - ГС РАН
широта 3.30oN, довгота 95.87oE, глибина 30 км. - NEIC, USGS
Mb=6.7 Ms=8.8 - ГС РАН
Mb=6.3 Ms=8.8 M=9.0 (GS) - NEIC, USGS
12.5-13 балів - ГС РАН
Час землетрусу:
22 години 53 хвилини за Грінвічем (UTC) : 22:53:57.1 - ГС РАН ; 22:53:58 - NEIC, USGS
5 годин 53 хвилини місцевий час в епіцентрі
Координати епіцентру:
широта 7.96oS, довгота 110.4oE, глибина 10 км. - ГС РАН
широта 7.955oS, довгота 110.430oE, глибина 10 км. - NEIC, USGS
Магнітуди:
Mb=5.7 Ms=6.2 - ГС РАН
Mb=6.0 Ms=6.2 M=6.3 (HRV) - NEIC, USGS
Інтенсивність:
8.5-9 балів - ГС РАН
11 година 33 хвилини по Грінвічу (UTC) : 11:33:26.70 - ГС РАН; 11:33:25.53 - NEIC, USGS
18 година 33 хвилини місцевий час в епіцентрі
широта 49.97oN, довгота 87.77oE, глибина 33 км. - ГС РАН
широта 49.98oN, довгота 87.90oE, глибина 18.4 км. - NEIC, USGS
Mb=6.4 Ms=7.3 - ГС РАН
Mb=6.4 Ms=7.5 M=7.3 (GS) - NEIC, USGS
8.5 - 9 балів - ГС РАН
16 година 9 хвилин за Грінвічем (UTC) : 16:09:34.6 - ГС РАН; 16:09:36 - NEIC, USGS
11 годин 9 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 2.03oN, довгота 97.01oE, глибина 33 км. - ГС РАН
широта 2.065oN, довгота 97.010oE, глибина 30 км. - NEIC, USGS
Mb=7.1 Ms=8.5 - ГС РАН
Mb=7.2 Ms=8.5 M=8.7 (GS) - NEIC, USGS
10-10.5 балів - ГС РАН
14 годин 57 хвилин за Грінвічем (UTC) : 14:57:16.5 - ГС РАН; 14:57:18.65 - NEIC, USGS
11 година 57 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 33.19oN, довгота 137.05oE, глибина 10 км. - ГС РАН
широта 33.19oN, довгота 137.06oE, глибина 10 км. - NEIC, USGS
Mb=6.4 Ms=7.5 - ГС РАН
Mb=6.2 Ms=7.1 M=7.4 (HRV) - NEIC, USGS
10,5 - 11 балів - ГС РАН
3 години 50 хвилин за Грінвічем (UTC) : 03:50:35.9 - ГС РАН; 03:50:38 - NEIC, USGS
8 годин 50 хвилин місцевий час в епіцентрі
широта 34.47oN, довгота 73.63oE, глибина 10 км. - ГС РАН
широта 34.402oN, довгота 73.560oE, глибина 10 км. - NEIC, USGS
Mb=6.7 Ms=7.7 - ГС РАН
Mb=6.8 Ms=7.8 M=7.6 (GS) - NEIC, USGS
10 балів - ГС РАН
Пояснення щодо вмісту файлу:
Каталог, складений Гутенбергом і Ріхтером ( Gutenberg B. and Richter C., 1954 ) містить інформацію про 4158 землетрусів світу за період з 1904 по 1952 г. Обсяг файлу 0.4 Мб.
Каталог входить в Глобальну базу даних про гіпоцентри, підготовлену в Національному Центрі Інформації про Землетруси Геологічної Служби США (NEIC, USGS) та передані до МЦД по ФТЗ на оптичному диску (CD-ROM) з Світового Центру Даних по сейсмологіі, Денвер, США. База даних включає 46 світових та регіональних каталоги землетрусів.
Позиції | Описи |
1- 5 | Код джерела - GUTE |
6-10 | Рік |
12-13 | Місяць |
14-15 | День |
16-21 | Час події з точністю до 1 секунди |
27-33 | Широта в градусах з точністю до 0.01 ( "-" - південна) |
34-41 | Довгота в градусах з точністю до 0.01 ( "-" - західна) |
42-44 | Глибина в кілометрах |
65-68 | Магнітудна шкала, UK - невідома магнітудна шкала |
71-75 | Організація-джерело магнітуди, PAS - Pasadena, California, USA. |
87-89 | Номер регіону по Флінну-Енгдалу |
Ganse R.A., Nelson J.B. Catalog of Significant Earthquakes, 2000 B.C.-1979. Including Quantitative Casualties and Damage.- World Data Center A for Solid Earth Geophysics, Report SE-27, Boulder, USA, 1981.
Duda S.J. Secular Seismic Energy Release in the Circum-Pacific Belt. /Survey of Earthquakes with Magnitude 7.0 or Greater in Period 1897-1964/.- Tectonophysics, V.2, N5, 409-452, 1965.
Bath M., Duda S.J. Some Aspects of Global Seismicity. /Major Earthquakes with Seismological Institute, Report N1-79, Uppsala, Sweden, 1979.
Usami T. Worldwide Earthquake Catalog Containing Events with Magnitude Greater than or Equal to 7 During the Period 1900-1962.- In: Historical Seismogram Filming Project: First Progress Report (H.Meyers, W.H.K.Lee, Eds.). World Data Center A for Solid Earth Geophysics, Report SE-22, Boulder, USA, 1979, pp.26-53.
Magnitude 7.0 or Greater During the Period 1965-1977/.- Index Catalogue of Epicentres (1913.0-1920.5).- University Observatory, Oxford, 1924.
Bellamy E.F. Index Catalogue of Epicentres for 1913-1930. A Geographical Index to the International Seismological Summary.- University Observatory, Oxford, 1936.
Bellamy E.F. Index Catalogue of Epicentres for 1931-1935. Supplement to Index Catalogue 1913-1930 of the International Seismological Summary.- University Observatory, Oxford, 1947.
Index Catalogue of Epicentres Contained in the International Seismological Summary 1936-1942. Supplement to Index Cata- loguE 1913-1930, Index Catalogue 1931-1935.- Kew Observatory, Richmond, 1953.
Index Catalogue of Epicentres Contained in the International Seismological Summary 1943-1948. Supplement to the Index Cata- loguE 1913-1930, Index Catalogue 1931-1935, Index Catalogue 1936-1942.- Kew Observatory, Richmond, Surrey, 1957.
Earthquake Information Bulletin. Vol.9,N5,1977, Vol.10,N5,6, Vol.11,N6,1979, Vol.12 N1,2,4-6,1980, Vol.13,N1-6,1981, Vol.14, N1-5,1982, Vol.15,N1-6,1983, Vol.16,N1-6,1984, Vol.17,N2-6, 1985. U.S. Department of the Interior Geological Survey.
Earthquake & Volcanoes. Vol.18,N1-6,1986, Vol.19,N1-6,1987, Vol.19,N1-6,1987, Vol.20,N1-6,1988, Vol.21,N2,3,1989. U.S. Department of the Interior Geological Survey.
Catalogue of Epicentres in International Seismological Summary for 1931-1953. /In Annual Issues/.- Kew Observatory, Richmond, Surrey, 1936-1961.
Rothe J.P. The Seismicity of the Earth, 1953-1965.- UNESCO, 1969.
Provisional Epicenters. VII.1957-VI.1961, VIII.1961-I.1963, III.1963-II.1965, IV.1965-IV.1966, VII.1966-II.1967.- In: Seis- mological Bulletin. U.S.Department of Commerce, Coast and Geodetic Survey.
Regional Catalogue of Earthquakes. Volums 1-19, I.1964-XII. 1982.- International Seismological Centre, Newbury, United Kingdom, 1967-1985.
Preliminary Determination of Epicenters /PDE/. Monthly Listing. VII.1972-XII.1984.- U.S.Department of the Interior, Geological Survey, National Earthquake Information Service, 1972-1985.
Norwegian Seismic Array (NORSAR) Monthly Seismic Bulletin. IX.1971-IX.1976, X.1977-III.1984.- Royal Norwegian Council for Scientific and Industrial Research, Kjeller, Norway, 1971-1985.
Oперативный сейсмологический каталог. I.1973-XII.1975, VII.1976-XII.1977, I.1979-XII.1984.- Институт Физики Земли AH CCCP, Центр сейсмической информации, Oбнинск, 1979-1985.
The Catalogue of Earthquakes in the World, 1971,1973-1980.- In: Bulletin of Seismological Observations of Chinese Stations . Institute of Geophysics, State Seismological Bureau, Seismological Press, Beijing, China, 1974-1983.
Catalogue of Events. I.1979-VIII.1981, X.1981-XI.1983, I.1984-V.1984, VII.1984, IX.1984-XI.1984.- In: Preliminary Seismological Report of Chinese Seismic Stations , V.1-6. In- Stitute of Geophysics, State Seismological Bureau, Beijing, China, 1979-1984.
Sumario de Telesismos, I.1971-IX.1976, I.1977-III.1977, VII.1977-III.1978, VII.1978-IX.1978, I.1979-III.1979.- In: Boletin Sismologico. Datos Geofisicos Serie "D", V.55-63. Servicio Sismologico Nacional, Instituto de GeofisIca, Mexico.
Австралія
Дані Національного Центру Сейсмологічних Даних.
1. INTERNATIONAL SEISMOLOGICAL SUMMARY. INTERNATIONAL GEODETIC AND GEOPHYSICAL UNION, ASSOCIATION OF SEISMOLOGY. INTERNATIONAL SEISMOLOGICAL CENTRE
Сейсмологічний бюлетень України - щорічне видання каталогу землетрусів і докладних даних про землетруси. Включає:
Кримсько-Чорноморський регіон - станції Алушта, Донузлав, Керч, Севастополь, Сімферополь, Судак, Феодосія, Ялта.
Карпатський регіон - станції Берегово, Городок, Королево, Косів, Львів, Міжгір'я, Моршин, Мукачево, Нижнє Селище, Рахів, Сухий, Чернівці, Ужгород.
Дані про землетруси Антарктики
Сейсмічні обсерваторії в Антарктиці
Назва обсерваторії |
Код |
Координати |
Альтітуда, м |
|
Півд. широта |
Довгота |
|||
Мирний |
MIR |
66.55 |
93.02 |
34.0 |
Новолазарівська |
NVL |
70.77 |
11.83 |
197.0 |
Дані щодо землетрусів Арктики.
Сейсмологічні обсерваторії в Арктиці.
Назва обсерваторії |
Код |
Координати |
Альтітуда, м |
|
Півд. широта |
Довгота |
|||
Амдерма |
AMD |
69.77 |
61.68 |
0.0 |
Апатіти |
APA |
67.57 |
33.40 |
182.0 |
Білібіно |
BILL |
68.04 |
166.27 |
299.0 |
Батагай |
BTGS |
67.65 |
134.64 |
110.0 |
Черський |
CES |
68.70 |
161.20 |
0.0 |
Хейса о. |
KHE |
80.62 |
58.05 |
21.6 |
Ловозеро |
LVZ |
67.89 |
34.65 |
630.0 |
Мома |
MOMR |
66.47 |
143.22 |
192.0 |
Норильск |
NRI |
69.43 |
88.08 |
44.0 |
Тіксі |
TIK |
71.63 |
128.87 |
41.0 |
Іультин |
ILT |
67.87 |
-178.73 |
244.0 |
Анадир |
ANDR |
64.73 |
177.49 |
55.0 |
Сейсмічна небезпека (С.Н.) є об‘єктивною характеристикою ділянки території, яка описує рівень загрози виникнення на ній сильних землетрусів. С.Н. залежить від природних умов ділянки: відстані до вогнищевих зон, параметрів максимальних землетрусів, здатних реалізуватися в цих зонах, їх повторюваності в часі, місцевих ґрунтових умов, рельєфу, наявності розломних тектонічних структур, спектрального складу коливань тощо. Знання параметрів сейсмічної небезпеки необхідне для ефективної організації сейсмічного захисту усіма державними органами, суб‘єктами господарювання, власниками будинків і споруд.
Величина сейсмічної небезпеки вимірюється в балах шкали сейсмічної інтенсивності (на території України використовується шкала MSK-64), в максимальних прискореннях прогнозованих коливань та у вигляді розрахункових акселерограм. Шкала MSK-64 є 12 бальною. В Європі використовують 12-бальну шкалу сейсмічної інтенсивності - EMS-98. В Японії користуються 7-бальною шкалою сейсмічної інтенсивності.
Співвідношення між інтенсивністю сейсмічних струшувань (сейсмічною бальністю) I та максимальними прискореннями коливань ґрунту амах описується складною імовірнісною залежністю, показаною на рис. 1.
Рис. 1. Імовірнісний зв‘язок між сейсмічною інтенсивністю в балах шкали MSK-64 і максимальним прискоренням в коливаннях частинок ґрунту. N – кількість сейсмограм землетрусів, використаних для побудови віток графіків для різної бальності. |
Розрахункові акселерограми є прогнозними трикомпонентними моделями поведінки в часі повного вектора прискорень в коливаннях ґрунту при максимальних землетрусах, які можуть із заданою ймовірністю реалізуватися на майданчику, для якого визначається сейсмічна небезпека.
На рис. 2 показана розрахункова акселерограма, яка моделює коливання ґрунту на майданчику Чорнобильської АЕС при прогнозованому один раз на 10000 років максимальному місцевому землетрусі.
У випадку, коли досліджуваний об‘єкт у першому наближенні можна змоделювати одиничним осцилятором із заданими періодом та власним затуханням, сейсмічна небезпека для нього може задаватися безпосередньо у вигляді спектрів реакції одиничних осциляторів на розрахункові акселерограми. Спектри реакції одиничних осциляторів визначаються шляхом згортки розрахункових акселерограм з функцією-фільтром, яка описує рух (зміщення, швидкість, прискорення) одиничного осцилятора.
Кількісне значення параметрів сейсмічної небезпеки встановлюються при створенні карт загального сейсмічного районування (ЗСР) і в результаті уточнення сейсмічної небезпеки території, до складу яких входить комплекси робіт з детального сейсмічного районування (ДСР) і сейсмічного мікрорайонування (СМР).
Рис. 2. Трикомпонентна розрахункова акселерограма, яка моделює коливання ґрунту на майданчику Чорнобильської АЕС при прогнозованому один раз на 10000 років максимальному місцевому землетрусі. По вертикальній осі показане прискорення в долях g (g=9,8 м/с2), по горизонтальній – час в годинах, хвилинах і секундах. |
Рівень небезпеки, яку можуть спричинити землетруси, показано на картах ЗСР в балах макросейсмічної шкали MSK-64. Ці карти використовуються для довгострокового соціально-економічного планування, раціонального землекористування, прийняття адміністративних і технічних рішень щодо забезпечення стабільної експлуатації існуючих споруд і розміщення нових (ГЕС, АЕС, трубопроводів тощо).
Комплект карт ЗСР території України входить складовою частиною до Державних будівельних норм. Він включає:
· карту “А” (період повторювальності землетрусів 500 років) дивись рис. 3;
Рис. 3. Карта ЗСР «А» для території України в редакції 2004 року. |
· карту “В” (період повторювальності землетрусів 1000 років);
· карту “С” (період повторювальності землетрусів 5000 років).
На картах ЗСР показано зони прогнозованої інтенсивності (бальності) максимальних сейсмічних струшувань, яка із заданою імовірністю (відповідно: 90%, 95% i 99%) не буде перевищена за найближчі 50 років.
Карти ЗСР “А” і “В” застосовуються при проектуванні будівель і споруд житлово-цивільного, промислового і сільськогосподарського призначення. При проектуванні відповідальних, особо важливих, екологічно небезпечних об’єктів, а також гідротехнічних споруд необхідно використовувати карти “С”.
Карти сейсмічного мікрорайонування (СМР) показують прирости сейсмічної бальності на різних ділянках території, відносно нормативної, представленої на картах ЗСР. Прирости можуть бути додатними, або від‘ємними, в залежності від місцевих ґрунтових умов, рельєфу і наявності тектонічних порушень. При побудові карт СМР використовуються дані інженерно-геологічних досліджень, дані макросейсмічних обстежень наслідків землетрусів, інструментальні спостереження за сейсмічними полями землетрусів, вибухів, природних і техногенних мікросейсм.
Карти СМР будуються в масштабах від 1:2000 до 1:25000 і використовуються для планування розвитку населених пунктів, вибору заходів щодо забезпечення стабільної експлуатації існуючих споруд і проектування нових.
Літ.: Сейсмическое районирование территории СССР. Методические основы и региональное описание карты 1978 г. /Отв. ред. В.И.Бунэ, Г.П.Горшков - М.: Наука, 1980; Методические рекомендации по детальному сейсмическому районированию //Детальные инженерно-сейсмологические исследования. (Вопросы инж. сейсмологии). Вып. 27. – М.: Наука, 1986; Оценка влияния грунтовых условий на сейсмическую опасность. Методическое руководство по сейсмическому микрорайонированию /Отв.ред. О.В.Павлов - М: Наука, 1988; Сейсмичность и сейсмическое районирование Северной Евразии./отв.ред В.И.Уломов. – М.: ОИФЗ РАН, Вып. 1-3. 1993 – 1995; International Handbook of Earthquake and Engineering Seismology. Part A & B. /William H. K. Lee, Hiroo Kanamori, Paul C. Jennings, Carl Kisslingwr. – London, San Diego, Burlington: Academic Press, 2003.
Кендзера О.В.
Автори: Скляр О.М., Корольов В.О., Цибко В.О., Ровінський В.О., Вдовиченко В.М., Корольов В.О., Шехтман Л.М., Дейнеко С.І.
Сейсмічне мікрорайонування (СМР) населених пунктів, розташованих в сейсмічних зонах, являється завершальним етапом комплексних досліджень з оцінки місця і сили можливого руйнівного землетрусу.
Мета робіт з СМР полягає у великомасштабному (1:10000 - 1:25000) картуванню варіацій сейсмічної інтенсивності, обумовлених локальними інженерно-геологічними умовами території.
Результати СМР, представлені у формі карт відповідного масштабу, після їх затвердження Держбудом України, використовуються як нормативні документи при розробці генеральних планів міст, розміщенні окремих будинків і споруд, виборі антисейсмічних заходів, одержанні оцінок сейсмічного ризику.
Відповідно до чинної на даний час карти загального сейсмічного районування (СР-78) біля 12% території України, розташованої в межах АР Крим, Одеської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Миколаївської областей, відносяться до небезпечних у сейсмічному відношенні. Прогнозована інтенсивність сейсмічного впливу, віднесена до «середніх» грунтових умов, складає тут 6-8 балів за шкалою MSK-64. При наявності несприятливих у сейсмічному відношенні інженерно-геологічних умов розрахункові значення інтенсивності струшувань можуть на 1-2 бали перевищити фонові значення і викликати соціальні, екологічні та економічні наслідки, які важко піддаються точній оцінці .
Планомірні дослідження із сейсмічного мікрорайонування в сейсмічних зонах України виконуються з 1973 р. згідно постанов директивних органів.
До складу досліджень з СМР входять: спеціалізована інженерно-геологічна зйомка; інструментальні сейсмологічні дослідження; аналіз макросейсмічних даних про наслідки сильних і руйнівних землетрусів.
У період з 1973 по 1998 р. Інститутом геофізики НАН України, разом з організаціями Мінгео і Держбуду України складено карти сейсмічного мікрорайонування масштабів 1:25000 - 1:10000 території Південного берега Криму (рис. 1), північної частини Керченського півострова (рис. 2), південно-західної частини Одеської області (рис. 3), міст Мукачеве, Ужгород, Берегове Закарпатської області (рис. 4).
Карти сейсмічного мікрорайонування зазначених територій затверджені Наказами Держбуду в якості нормативних при проектуванні і будівництві.
На рисунках 5-9 подані фрагменти карт для окремих населених пунктів, розташованих у різних сейсмічних зонах України.
Рисунок 1 - Території сейсмічного мікрорайонування Південного берега Криму.
Рисунок 2 - Території сейсмічного мікрорайонування північної частини Керченського півострова.
Рисунок 3 - Території сейсмічного мікрорайонування південно-західної частини Одеської області.
Рисунок 4 - Території сейсмічного мікрорайонування Закарпатської області
Масштаб 1:25000.
Склали: О.М.Скляр, В.О.Корольов, В.А.Цибко, В.М.Вдовиченко.
0 балів. Виходи на денну поверхню сприятливих у сейсмічному відношенні грунтів I категорії за сейсмічними властивостями, представлених аргилітами, алевролітами, піщаниками таврійської серії;
0 балів. Виходи на денну поверхню сприятливих у сейсмічному відношенні грунтів I категорії за сейсмічними властивостями, представлених аргилітами, алевролітами, піщаниками таврійської серії;
0 балів. Площі поширення грунтів II категорії за сейсмічними властивостями, представлених суглинками і глинами дресвяно-щебнистими, глибовим і гравійно-галечниковим грунтом із суглинковим заповнювачем, суглинками і глинами гравійно-галечниковими, валунно-галечниковим грунтом;
+1 бал. Площі поширення грунтів III категорії за сейсмічними властивостями, представлених м’якопластичними гравійно-галечниковими суглинками і глинами.
Площі розвитку зсувних процесів
Зони тектонічних порушень
Схили з кутами нахилу денної поверхні понад 150
Масштаб 1:25000.
Склали: О.М.Скляр, В.О.Корольов, В.А.Ровінський, В.М.Вдовіченко.
Рисунок 6.
0 балів. Виходи на денну поверхню сприятливих у сейсмічному відношенні грунтів I категорії за сейсмічними властивостями, представлених аргилітами, алевролітами, піщаниками таврійської серії;
0 балів. Площі поширення грунтів II категорії за сейсмічними властивостями, представлених суглинками і глинами дресвяно-щебнистими, глибовим і гравійно-галечниковим грунтом із суглинковим заповнювачем, суглинками і глинами гравійно-галечниковими, валунно-галечниковим грунтом;
+1 бал. Площі поширення грунтів III категорії за сейсмічними властивостями, представлених м’якопластичними гравійно-галечниковими суглинками і глинами.
Площі розвитку зсувних процесів
Зони тектонічних порушень
Схили з кутами нахилу денної поверхні більш 150
Примітка: Нормативна (вхідна) бальність для території м. Алушти складає 7 балів для періоду повторення 100 років; 8 балів - для періоду повторення 500 років; 9 балів - для періоду повторення 1000 років (згідно карти ЗСР-98, затвердженої Наказом Міністерства архітектури і будівельної політики АР Крим від 30.05.2000 р. № 25-А).
Фрагмент карти сейсмічного мікрорайонування м. Феодосії.
Масштаб 1:25000.
Склали: О.М.Скляр, В.О.Корольов, О.М.Останін.
Рисунок 7.
0 балів. Площі поширення грунтів II категорії за сейсмічними властивостями, представлених верхньоюрскою флишоїдною товщею щільних глин з прошарками вапняків, піщаників; крейдовими глинами, мергелями з прошарками піщаників і сидеритів, перекритих четвертинними суглинками і глинами потужністю 1-3 м; четвертинними низькопористими глинами і суглинками потужністю від 2-5 до 10-25 м.
+1 бал. Площі поширення грунтів III категорії за сейсмічними властивостями, представлених алювіальними, алювіальними-морськими, морськими пористими глинами потужністю 3-5 м; обводненими пісками потужністю 2-7 м.
Площі розвитку зсувних процесів
Зони тектонічних порушень
Примітка: Нормативна (вихідна) бальність для території м. Феодосії складає 7 балів для періодів повторення 100 років; 8 балів - для періоду повторення 500 і 1000 років (згідно карти ЗСР-98, затвердженої Наказом Міністерства архітектури і будівельної політики АР Крим від 30.05.2000 р. № 25-А).
Фрагмент карти сейсмічного мікрорайонування території м. Ізмаїла.
Масштаб 1:25000.
Склали: О.М.Скляр, В.О.Корольов, В.А.Цибко, В.А.Ровинський.
Рисунок 8.
Долини і тальвеги балок, складені лесовими суглинками з мінімальними значеннями сумарної просадочності.
Площі поширення верхньочетвертинних лесовими просадочних суглинків із максимальними значеннями сумарної просадочності s ≥ 25см.
Площі поширення тиксотропних сучасних озерно-алювіальних заторфованих і замулених суглинків, глин і пісків.
Карта сейсмічного мікрорайонування території м. Мукачеве.
Масштаб 1:25000.
Склали: В.О.Корольов, В.С.Князєва, І.Я.Нейпак
Рисунок 9.
0 балів. Виходи на денну поверхню сприятливих у сейсмічному відношенні грунтів I категорії за сейсмічними властивостями, представлених вулканітовими андезито-базальтами, андезитами, дацитами, липарито-дацитами і їх туфами.
0 балів. Площі поширення грунтів II категорії за сейсмічними властивостями, подані щільними глинами і суглинками потужністю до 3, які підстилаються обводненими гравійно-галечниковими грунтами з піщано-гравійним заповнювачем.
+1 бал. Площі поширення грунтів III категорії за сейсмічними властивостями, представлених високопористими глинами і суглинками потужністю понад 5 м.
Схили з кутами нахилу денної поверхні понад 150.
Заболочені ділянки.
СЕЙСМІЧНЕ МІКРОРАЙОНУВАННЯ ПРОММАЙДАНЧИКІВ
РІВНЕНСЬКОЇ І ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС.
Уточнення приросту сейсмічної небезпеки викликаного локальними інженерно-геологічними умовми проммайданчиків Рівненської і Хмельницької АЕС виконувалося Інститутом геофізики НАН України разом із КІІДВ «Энергопроект» у рамках програм по довивченню геолого-тектонічних умов і сейсмічної небезпеки територій розміщення об'єктів атомної енергетики. У комплекс досліджень входили інженерно-геологічні та інструментальні сейсмологічні роботи, які виконувалися з застосуванням методів реєстрації вибухів, високочастотних микросейсм і сейсмічних жорсткостей.
Згідно результатів проведених робіт на картах сейсмічного мікрорайонування проммайданчиків Рівненської і Хмельницької АЕС (рис. 10, 11) виділено зони приросту сейсмічної інтенсивності DI = 0 і +1.0 бал відносно вихідної інтенсивності, а також ділянки несприятливі у сейсмічному відношенні.
Рівненська АЕС. Зонам із позитивним приростом бальності DI = +1.0 бал відповідають площі поширення піщано-глинистих грунтів потужністю понад 30 м. Для решти вивченої території і, у тому числі, проммайданчика АЕС приріст сейсмічної інтенсивності дорівнює нулю. Ділянки, де потужність прошарку пухких відкладень менше 10 м, для яких приріст інтенсивності, визначений за інструментальними даними, складає DI = -1. 0 бал, показані на карті СМР як більш сприятливі у сейсмічному відношенні. До несприятливих у сейсмічному відношенні віднесені площі інтенсивного розвитку суфозійно-карстових процесів.
Хмельницька АЕС. Позитивні прирости сейсмічної інтенсивності D I = +1 бал у межах вивченої території відповідають площам поширення четвертинних алювіальних пісків (долини рік Горинь і Гнилий Ріг) і верхньочетвертинних відкладів потужністю понад 20 м, представлених пісками з тонкими прошарками глинистих грунтів, які підстилаються перевідкладеною крейдою (вододіл ріки Горинь).
Проммайданчик АЕС відноситься до зони з нульовим приростом бальності. Фундаменти блоків АЕС після планувальних робіт встановлені безпосередньо на сприятливих у сейсмічному відношенні скельних породах - аргилітах, які відносяться до грунтів I категорії за сейсмічними властивостями. До ділянок несприятливих у сейсмічному відношенні на карті СМР віднесені площі поширення перевідкладених крейд, які володіють тиксотропними властивостями і перекриті піщаними відкладами незначної потужності.
Таким чином, розрахункова сейсмічність проммайданчиків Рівненської і Хмельницької АЕС з урахуванням результатів сейсмічного мікрорайонування складає: для проектного землетрусу (ПЗ) - 5 балів; для максимального розрахункового землетрусу (МРЗ) - 6 балів.
Карта сейсмічного мікрорайонування ближньої зони і проммайданчика
Рівненської АЕС.
Масштаб 1:25000.
Рисунок 10.
Відповідають вхідній бальності
Відповідають вхідній бальності і мають сприятливі у сейсмічному відношенні грунтові умови
Підвищеної на 1 бал відносно вхідної бальності.
Площі поширення тиксотропної крейди.
Примітка. Прийнято сейсмічну інтенсивність для проектного землетрусу ПЗ - 5 балів, для максимального розрахункового землетрусу МРЗ - 6 балів.
Карта сейсмічного мікрорайонування ближньої зони і проммайданчика
Хмельницької АЕС.
Масштаб 1:25000.
Склали: О.М.Скляр, В.О.Корольов, Л.М.Шехтман, С.І.Дейнеко
Рисунок 11.
Відповідають вихідній бальності
Підвищеною на 1 бал відносно вхідної бальності.
Площі поширення тиксотропної крейди.
Примітка. Прийнято сейсмічну інтенсивність для проектного землетрусу ПЗ - 5 балів, для максимального розрахункового землетрусу МРЗ - 6 балів.
Масштаб 1:5 000 000
Автори: Кендзера О.В., Пустовітенко Б.Г., Кутас В.В., Кульчицбкий В.Є., Вербицький С.Т., Пронишин Р.С., Сафронов О.М., Корольов В.О., Калітова І.А., Пасинков Г.Д., Стасюк А.Ф.
Сейсмічність України проявляється в західних , південно-західних та в південих районах, де виділяються два основні сейсмічні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський.
Сейсмічність Карпатського регіону визначається у земелетрусах з вогнищами у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, а також на прилеглих територіях сусідніх країн: Польщі, Словаччини, Угорщини і Румунії. Найбільш сейсмоактивним є Закарпаття.
На території західних областей України (за період з XVII століття до нашого часу) землетруси характеризуються в основному глибинами вогнищ (h) 2-10 км і манітудами (М)<5.5. Внаслідок малої глибини ці землетруси викликають локальні коливання на поверхні грунту з інтенсивністю до 7-7.5 балів. Такі коливання відчуваються на Закарпатті від глибших (h=35 км) і більших за величиною (М=6.8) землетрусів , вогнища яких розташовані в Румунії (Пішкольц) на відстані близько 60 км від кордону україни. У Передкарпатті найбільший землетрус з достовірно описаних мав місце у 1875 році в районі м. Великі Мости (Львівська область). Він характеризувався магнітудою М=5.3, з глибиною вогнища h=19 км і відчувався в епіцентріальній зоні з інтенсивністю 6 балів.
На значну частину території України впливають підкоркові землетруси із зони Вранча в Румунії (район зчленування Східних і Південих Карпат). Вогнища землетрусів, здатних спричинити мікросейсмічні прояви на території України, розташовані в мантії на глибинах від 80 до 190 км. максимальні магнітуди землетрусів з цієї зони досягли 7.6. Завдяки великив глибинам і магнітудам землетруси зони Вранча проявляються на величезній території: від Греції на півдні- до Фінляндії на півночі.
На карті епіцентрів представлені вогнища землетрусів зони Вранча, починаючи з XI століття, з магнітудами вищими від 3.5 . Надійно встановлені ізосейсти найсильніших землетрусів зони Вранча за останні два століття. Для побудови ізосейст використано опубліковані матеріали, а для землетрусів 1977-1990 років- дані авторів
Сейсмічність Кримсько-Чорноморського регіону визначається епіцентрами землетрусів, розташованих в акваторії Чорного моря, поблизу Південного берега Криму, які характеризуються найвищими на території України показниками - магнітудами до 6.8. На карті епіцентрів землетруси Криму представлені з магнітудами, вищими за 2.0, за період спостережень з I віку до н. е. до нинішнього часу. У рівнинній частині Криму і Азовському морі показані вогнища землетрусів з магнітудами, вищими за 1.0.
Окремим сейсмічним районом можна вважати область дельти Дунаю. Тут в історичні часи відбувалися землетруси з максимальною магнітудою близько 7, які разом із землетрусами зони Вранча становлять серйозну небезпеку для території Одеської області.
У центральній частині території України, зокрема в межах Українського щита, за останні століття достовірно зафіксовано лише декілька землетрусів з малою глибиною вогнищ (5-10 км) та невисокими магнітудами (М = 3.5-4.0). Ці землетруси мали локальний характер сейсмічного впливу. Найсильнішим у східній частині України вважається землетрус 1913 року поблизу м. Куп'янська (магнітуда 3.5, локальні коливання інтенсивністю до 5-6 балів). В західних областях України , поблизу смт. Микулинці в Тернопільській області 3 січня 2002 року відбувся землетрус з магнітудою 4, який в епіцентрі мав інтенсивність 6 балів з 7-ми бальними ефектами на ослаблених ґрунтах. До цього вказана територія вважалася 5-ти бальною.
В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій.. Найдавнішою є сейсмічна станція "Львів", яку засновано у 1899 році. Цифрова сейсмічна станція "Київ" організована у 1994 році і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.