В цьому розділі наведено продовження перших трьох регіональних досліджень, присвячених аналізу особливостей поширення пандемії COVID-19 в регіонах України, враховуючи значну нерівномірністьцього процесу на території країни, відмінності комунікації населення, нерівномірність міграційних потоків, регіональні особливості протидії та боротьби з хворобою тощо (Форсайт COVID-19: регіональний контекст, Форсайт COVID-19: перехід до фази згасання пандемії, Форсайт COVID-19: сплеск після послаблення карантинних заходів). Виходячи з суттєвої неоднорідності та нестаціонарності процесів поширення коронавірусу, їх стохастичної природи та високої волатильності, наявності так званих «важких хвостів» розподілів процесів поширення COVID-19, для виявлення стійких трендів було використано методи технічного аналізу часових рядів на основі базових індикаторів, зокрема, «zigzag», «supertrend», «ivar», «АТР» які застосовуються для відстеження основних тенденцій та виявлення «торгових сигналів» на фондових ринках [1-3].

Ставилося завдання виявлення та аналізу тренду кількості нових інфікованих хворих в областях України, м. Києві та країні в цілому з врахуванням волатильності досліджуваного процесу.

Довідково. Вибір індикатору «supertrend» обумовлено тим, що він є ефективним інструментом технічного аналізу для виявлення тренду на високоволатильних даних. Коли на вихідній кривій має місце зростаюча тенденція, значення індикатора «supertrend» знаходяться нижче за неї, відповідно, під час спадного тренду – значення цього показника знаходяться вище графіка вихідних даних. Перетин кривих індикатора і даних може означати закінчення, злам попередньої тенденції. Частий перетин цих кривих вказує на те, що явна тенденція у даних відсутня. Як і більшість технічних індикаторів, «supertrend» реагує на зміну тренду вданих з певним запізненням, проте на думку команди проєкту, ця властивість індикатора є суттєвою при відповіді на запитання «Чи залишився у минулому пік захворюваності?», і може бути розцінена як “обережність” відповідного висновку.

Індикатор «zigzag» поєднує найбільш значущі локальні екстремуми на графіку даних і не чутливий до дрібних коливань. Цей індикатор зручно використовувати для аналізу попередніх коливань даних.

Починаючи з другого етапу аналізу пандемії коронавірусу в Україні було залучено технічні індикатори «ivar» (індикатор сили тренду) та «АТР» (індикатор волатильності). Перший дозволяє аналізувати силу наявного тренду, або стверджувати про його відсутність в даних. Дія цього показника базується на фрактальних характеристиках часових рядів. Правила його використання дуже прості: якщо значення індикатора знаходяться вище відмітки 0.5, це означає, що тенденція відсутня, причому чим ближче це значення до 1, тим більше впевненості у такому висновку; і, навпаки, значення індикатора нижче рівня 0.5 вказує на наявність тренду (не важливо якого), і чим ближче до 0, тим сильніша відповідна тенденція.

Індикатор АТР – дозволяє вимірювати волатильність, що характеризує рівень мінливості даних у часі. Один з принципів використання ATR формулюється так: чим вище значення даного індикатора – тим вищою є ймовірність зміни існуючої тенденції.

1. Україна загалом (окрім тимчасово окупованих територій).

Рисунок 13. Аналіз динаміки нових виявлених хворих в Україні

Останній пік кількості нових виявлених хворих за день припадає на 26 червня 2020 року. Після 27 червня значення індикатору «supertrend» знаходяться вище графіка вихідних даних, що свідчить про можливий початок спадної тенденції.  Індикатор сили тренду «ivar» наближається до критичної позначки 0.5, що говорить про затухання сили тенденції на зростання, яка мала місце протягом червня. Значення індикатору волатильності (наявності ризиків) з 27 червня також спадають, наближаючись до рівня кінця травня, коли епідемічна ситуація виглядала контрольованою.

Стосовно співвідношення кількості нових хворих та людей, що видужали за добу – тенденція на графіку (рис. 13а) все ще не виглядає надто оптимістичною. Кількість нових хворих за добу з першого червня 2020 року і понині стабільно переважає кількість тих, хто видужав. При цьому, значення синьої кривої з 27 червня спадають, а значення індикатора волатильності з 1 липня знаходяться на рівні травневих позначок, що дозволяє обережно сподіватись на продовження спадного тренду у найближчому майбутньому.

Рисунок 13а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Україні  на першу декаду липня

2. Області України та м. Київ

2.1. м.Київ:

Рисунок 14. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по м. Києву станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік кількості нових виявлених хворих за день – 1 липня 2020 року. 21 червня боковий рух графіка змінив тренд на зростання. Показник волатильності також демонструє найвищі з початку червня значення, що може свідчити про дещо загрозливу ситуацію. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, також вказує на певну втрату стабільності ситуації. Починаючи з другої половини червня, кількість нових виявлених хворих стабільно переважає кількість видужалих, а волатильність цього процесу не падає.

Рисунок 14а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали для м. Київ  станом на першу декаду липня

Згідно показників, визначених МОЗ України, а саме: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженими випадками COVID-19, має становити менш ніж 50%; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу має становити більш, ніж 24 на 100 000 населення протягом останніх семи днів; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить менше 11% (характеризує відношення кількості нових виявлених випадків за тиждень до кількості всіх тестувань), показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить менше 10%. Однак тенденція до зростання кількості нових виявлених хворих та висока волатильність цього процесу є тривожними та свідчать про наявність ризиків втрати контролю над ситуацією.

2.2. Вінницька область

Рисунок 15. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Вінницькій області станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік: 17 червня, після чого відбувся злам тренду. Наразі маємо позитивну тенденцію до спадання кількості нових виявлених хворих за день. Значення показника волатильності також є відносно невисокими.

Крива співвідношення кількості людей, що захворіли та видужали з 26 квітня в цілому осцилює навколо нуля, а з початку липня кількість тих, що видужали переважає, волатильність даного процесу є  відносно низькою.

Рисунок 15а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Вінницькій області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ ситуація в Вінницькій області є цілком задовільною за всіма показниками. Аналіз вищенаведених графіків також вказує на стабілізацію ситуації та позитивну спадну тенденцію. 

2.3. Волинська область

Рисунок 16. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Волинській області станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік: 28 червня, після чого спостерігається боковий рух графіка. Значення індикатора волатильності також стали нижчими з початку липня. Проте, динаміка співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, вказує на нестабільність ситуації. Кількість нових виявлених хворих за день стабільно переважає кількість видужалих осіб.

Рисунок 16а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Волинській області  станом на першу декаду липня

Дані МОЗ України підтверджують тривожність ситуації: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, критично близька до порогового значення 50%; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 вже перевищує порогове значення 11% та становить майже 20%.

2.4. Дніпропетровська область

Рисунок 17. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Дніпропетровській області станом на першу декаду липня

Починаючи з 5 травня (останній зафіксований пік нових виявлених випадків захворювання) кількість нових виявлених хворих за день коливається у коридорі значень від 0 до 15. Волатильність (мінливість) процесу також низька, що вказує на незначні ризики зміни ситуації.

Рисунок 17а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Дніпропетровській області  станом на першу декаду липня

Динаміка співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали також вказує на стабілізацію процесу захворюваності у Дніпропетровській області (протягом червня та початку липня значення коливаються навколо 0 з невисоким рівнем мінливості). Дані МОЗ України також підтверджують стабільність ситуації.

2.5. Донецька область

Рисунок 18. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Донецькій області станом на першу декаду липня

             Після 27 червня відбувся злам тренду, після чого спостерігається різке зростання кількості нових виявлених хворих за день, що свідчить про наявність спалаху захворювання. Останній зафіксований пік нових виявлених захворюваностей: 2 липня (81 випадок). Волатильність (мінливість у даних) також стрімко зростає. Графік динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, вказує на нестабільність ситуації. Кількість осіб, що захворіли, переважає кількість тих, хто вилікувавсь.

Рисунок 18а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Донецькій області станом кінець травня

Дані МОЗ України свідчать про критично низьке охоплення області тестуванням (показник кількості тестувань нижчий від порогового значення 24 на 100 тис. населення); показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10% (близько 27%), що також свідчить про наявність спалаху захворювання.

2.6. Житомирська область

Рисунок 19. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Житомирській області станом на першу декаду липня

29 червня відбувся злам тенденції на зростання випадків захворювання, наразі спостерігається спадний тренд, волатильність процесу також спадає і на початку липня тримається приблизно на травневих позначках. Аналіз динаміки процесу видужання також вказує на покращення ситуації.

Рисунок 19а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Житомирській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України процес захворюваності в Житомирській області є задовільним за всіма показниками.

2.7. Закарпатська область

Рисунок 20. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Закарпатській області станом на першу декаду липня

Після 18 червня, коли було зафіксовано останній пік кількості нових хворих, спостерігається боковий рух графіка. Волатильність (мінливість у даних нових захворювань) поступово спадає. У той же час, аналіз динаміки співвідношення процесів захворюваності та одужання демонструє тривожність ситуації. Кількість вилікуваних осіб не перевищує кількості нових захворювань ще з початку червня, а мінливість даного процесу залишається вищою, ніж протягом травня, що свідчить про наявність ризику загрозливого розвитку подальшого процесу

Рисунок 20а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Закарпатській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України, завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я значно перевищує порогове значення 50%; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%.

2.8. Запорізька область

Рисунок. 21. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Запорізькій області станом на першу декаду липня

Спостерігається спадання кількості нових виявлених хворих за день з 15 травня, тільки 2 липня кількість хворих виявилась дещо вищою за травневі показники. Показник волатильності (мінливості процесу щоденної захворюваності) невисокий, що загалом свідчить про контрольовану ситуацію захворюваності в області. Останній пік спостерігався 29 квітня. Також стабільною виглядає крива співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали. Волатильність (мінливість) цього процесу також є низькою.

Рисунок 21а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Запорізькій області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України Запорізька область демонструє стабільність ситуації за всіма визначеними МОЗ показниками.

2.9. Івано-Франківська область

Рисунок 22. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Івано-Франківській області станом на першу декаду липня

З другої половини червня, коли червона лінія «supertrend» перетнула графік кількості нових виявлених захворювань, спостерігається боковий рух графіка, проте достатньо високі показники волатильності, чиї значення близькі до квітневих позначок, вказують на наявність високих ризиків ускладнення епідемічної ситуації. Аналіз динаміки співвідношення процесів захворюваності та видужання також вказує на те, що про стабільність ситуації говорити ще зарано, оскільки кількість нових виявлених хворих стабільно перевищує кількість осіб, що подолали хворобу.

Рисунок 22а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Івано-Франківській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 критично близький (і навіть перевищує) до порогового значення 11%.

2.10. Київська область

Рисунок 23. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Київській області станом на першу декаду липня

Останній пік пандемії у області мав місце 11 квітня. Волатильність (мінливість даних щоденної захворюваності) наразі нижча, ніж у квітні. Протягом останніх двох місяців кількість нових хворих за добу знаходиться у коридорі від 10 до 60 осіб. Тим не менш, кількість нових виявлених хворих наразі переважає кількість вилікуваних.

Рисунок 23а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Київській області  станом кінець травня

За даними МОЗ України ситуація в Київській області є стабільною за всіма визначеними МОЗ показниками.

2.11. Кіровоградська область

Рисунок 24. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Кіровоградській області станом на першу декаду липня

Останній пік мав місце 14 квітня. Процес вийшов на стабільну динаміку 6 травня, яка триває і понині. Волатильність (мінливість у даних нових виявлених хворих) є низькою. Кількість нових виявлених хворих не перевищує 10 осіб. Графік динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, осцилює навколо нуля з низьким рівнем мінливості.

Рисунок 24а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Кіровоградській області  станом на першу декаду липня

Дані МОЗ України підтверджують стабільність ситуації.

2.12. Луганська область

Рисунок 25. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Луганській області станом на першу декаду липня

             Кількість нових виявлених хворих за день не перевищує 10 осіб з середини квітня. Графік співвідношення нових випадків захворювань та вилікуваних осіб стабільно осцилює навколо нуля.

Рисунок 25а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що одужали, по Луганській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України ситуація з поширенням захворювання в Луганській області є задовільною за всіма показниками.

2.13. Львівська область

Рисунок 26. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Львівській області станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік: 22 червня. 27 червня червона лінія трендового індикатора «supertrend» перетнула лінію графіка, що свідчить про злам тенденції на зростання кількості нових хворих. Спостерігається незначна тенденція до спадання, проте показники волатильності наразі залишаються високими, що свідчить про наявність ризиків повернення до зростання захворюваності. Кількість нових хворих за день стабільно переважає кількість тих, хто видужав, отже ситуація ще далека від стабільної.

Рисунок 26а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Львівській області  станом на першу декаду липня

Згідно МОЗ України ситуація в Львівській області є задовільною, хоча слід відзначити, що показник завантаженості ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, загрозливо близький до порогового значення 50% і становить близько 40%.

2.14. Миколаївська область

Рисунок 27. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Миколаївській області станом на першу декаду липня

Різке збільшення кількості нових захворювань в другій половині червня свідчить про наявність спалаху захворювання. Останній зафіксований пік спостерігався 22 червня. Насьогодні спостерігаємо спадну тенденцію.

             Наступний графік (рис. 27а) підтверджує спалах захворювання напри-кінці червня та подальшу стабалізацію процесу захворюваності.

Рисунок 27а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Миколаївській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України підтверджує задовільність ситуації в Миколаївській області.

2.15. Одеська область

Рисунок 28. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Одеській області станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік: 28 червня. Тренд на зростання, що спостерігався з 14 до 28 червня, змінив боковий рух графіка, проте останніми днями кількість нових хворих знову наближається до пікових позначок. Варто відзначити стрімке зростання волатильності даних, що свідчить про нестійкість процесу. Кількість нових виявлених хворих переважає кількість людей, що видужали, що також підтверджує високі ризики несприятливого розвитку подій.

Рисунок 28а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Одеській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Одеську область як регіон з показниками, що відповідають нормі.

2.16. Полтавська область

Рисунок 29. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Полтавській області станом на першу декаду липня

Пік пандемії спостерігався 22 квітня. Мають місце стійкий тренд на спадання кількості нових виявлених хворих за день та спадання волатильності виявлення нових хворих за добу. Наразі кількість нових випадків захворювань близька до нуля (не перевищувала 5 осіб). З 3 травня кількість людей, що одужали, в основному переважає кількість людей, що захворіли, мінливість цього процесу є низькою.

Рисунок 29а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Полтавській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Полтавську область як регіон з показниками, що відповідають нормі.

2.17. Рівненська область

Рисунок 30. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Рівненській області станом на першу декаду липня

Останній пік кількості нових виявлених хворих за день відбувся 30 червня. 5 липня червона лінія тренду «supertrend» перетнула лінію графіка, що може свідчити про злам тенденції на зростання. Наразі не можна стверджувати про наявність стійкої тенденції до зростання або спадання кількості нових випадків захворювання у області. Має місце достатньо висока волатильність (мінливість процесу плину пандемії), що вказує на наявні ризики несприятливої зміни ситуації.

Високу волатильність демонструє також динаміка процесу співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали.

Рисунок 30а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Рівненській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11% і становить 13, 79%.

2.18. Сумська область

Рисунок 31. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Сумській області станом на першу декаду липня

Останній зафіксовай пік – 13 червня (12 осіб). Наразі спостерігається боковий рух графіка, ситуація стабільна, кількість нових виявлених хворих за день не перевищує 10 – 12 осіб. Динаміка співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що одужали також є стабільною.

 

Рисунок 31а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Сумській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Сумську область як регіон з показниками, що відповідають нормі. Аналіз вищенаведених графіків це підтверджує.

2.19. Тернопільська область

Рисунок 32. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Тернопільській області станом на першу декаду липня

Пік пандемії відбувся 29 квітня. Потім  мало місце стійке спадання кількості нових виявлениххворих за день. Протягом червня спостерігався тренд на зростання. З 1 липня – злам тренду, боковий рух графіка у коридорі від 5 до 50. Співвідношення кількості нових випадків захворювання та кількості людей, які вилікувались, було доволі тривожним протягом червня, однак в липні процес був стабілізований, хоча є незначні локальні сплески.

Рисунок 32а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Тернопільській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить 8,26%, що загрозливо близько до порогового значення 11%, водночас показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить значно більше 10%.

2.20. Харківська область

Рисунок 33. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Харківській області станом на першу декаду липня

Спостерігається боковий рух графіка у коридорі від 10 до 60.  З кінця червня має місце достатньо висока волатильність. З 1 червня спостерігається негативна динаміка співвідношення нових виявлених хворих та людей, що одужали (за винятком 30 червня, що може пояснюватись тривалими вихідними перед цим та обмеженою роботою лабораторій на День Конституції).

Рисунок 33а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Харківській області  станом на першу декаду липня

За даними МОЗ України коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%.

2.21. Херсонська область

Рисунок 34. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Херсонській області станом на першу декаду липня

Пік пандемії відбувся 28 квітня. Наразі кількість нових виявлених хворих за день близька до нуля. Рисунок 34а також свідчить про позитивну динаміку процесу.

Рисунок 34а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Херсонській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Херсонську область як регіон з показниками, що відповідають нормі. Аналіз вищенаведених графіків підтверджує стабільність ситуації.

2.22. Хмельницька область

Рисунок 35. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Хмельницькій області станом на першу декаду липня

Близько 25 червня відбувся різкий стрибок кількості нових виявлених хворих за день, що свідчить про наявність локального спалаху захворювання. Останній пік відбувся 25 червня, після чого ситуація була стабілізована. Графік співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, також вказує на наявність спалаху 25 червня, однак подальша тенденція цілком позитивна.

Рисунок 35а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Хмельницькій області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Хмельницьку область як регіон з показниками, що відповідають нормі.

2.23. Черкаська область

Рисунок 36. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Черкаській області станом на першу декаду липня

Пік пандемії спостерігався 28 березня. Спостерігаємо боковий рух графіка, хоча 6 липня червона лінія тренду «supertrend» перетнула лінію графіка, що може свідчити про зміну тенденції на зростаючу. Однак протягом червня - липня жодного разу не було зафіксовано більше 20 хворих за добу, тож даних замало для чіткого висновку. З 16 червня графік співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, в цілому не демонструє негативної динаміки (рис. 36а).

Рисунок 36а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Черкаській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Черкаську область як регіон з показниками, що відповідають нормі.

2.24. Чернівецька область

Рисунок 37. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Чернівецькій області станом на першу декаду липня

Пік захворюваності мав місце 22-24 квітня, після чого припинилося зростання кількості нових виявлених хворих за день, волатильність (мінливість даних плину пандемічного процесу) є стабільно невисокою протягом червня. Спостерігається боковий рух графіка у коридорі від 10 до 90 нових випадків.

Кількість нових хворих стабільно переважає кількість людей, що видужали. Більше того, з 25 травня показники волатильності цього процесу падають, а отже є можливість, що така негативна тенденція може зберігатись і надалі.

Рисунок 37а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Чернівецькій області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Чернівецьку область як регіон з показниками, що відповідають нормі.

2.25. Чернігівська область

Рис. 38. Аналіз динаміки нових виявлених хворих по Чернігівській області станом на першу декаду липня

Останній зафіксований пік – 3 червня. Наразі спостерігається боковий рух графіка. Після 13 червня (25 виявлених хворих) кількість нових виявлених хворих за день приймає значення близько 10 – 15 осіб.

Рисунок 38а. Аналіз динаміки співвідношення нових виявлених хворих та кількості людей, що видужали, по Чернігівській області  станом на першу декаду липня

МОЗ України визначає Чернігівську область як регіон, недостатньо охоплений тестуванням (менше порогового значення 24 на тис. населення)

3. Прогнозне моделювання поширення пандемії COVID-19 в Україні на липень2020 року

3.1. Застосування методу подібності в математичному моделюванні

На першому кроці застосування цього методу виберемо країну (країни) – прототип, характер розвитку пандемії в якій (яких) є найбільш наближеним до характеру розвитку цього процесу в Україні.  З цією метою застосуємо метод кореляційно-регресійного аналізу для порівняння головних показників України з відповідними показниками країн Європи. Країни для порівняння вибиралися виходячи з наступних показників:

• Населення, обраної для порівняння країни має бути не меншим 10 млн. людей;
• Густина населення має бути співмірною з густиною населення України і коливатися в діапазоні (1-2,5) у порівнянні з густиною населення України.

В результаті застосування цих критеріїв для порівняння з Україною було обрано 16 країн Європи (таблиця 2).

Таблиця 2. Застосування кореляційно-регресійного
аналізу для вибору країни (країн) прототипу

Країна	Коеф. кореляції за P1 (r1.j)	Коеф. кореляції за P2 (r2.j)	Коеф. кореляції за P3 (r3.j)	Коеф. кореляції за P4 (r4.j)	Коеф. для P5 (r5.j)	Індекс подібності (Ij)	Населення (млн)	Щільність населення (осіб/кв.км)	Кількість зроблених тестів (% від кількості населення)
Ukraine							42	73,8	1,7697
France	0,948	0,953	0,992	0,908	0,976	0,956	67,1	104	2,1212
Poland	0,989	0,984	0,996	0,906	0,813	0,938	38,4	123	4,5459
Romania	0,974	0,987	0,993	0,9	0,831	0,937	19,4	84,4	4,2859
Hungary	0,914	0,961	0,985	0,804	0,916	0,916	9,8	105,1	3,0232
Sweden	0,999	0,988		0,853	0,719	0,89	10,3	20,3	5,9403
Czechia	0,892	0,926	0,949		0,752	0,88	10,6	134	5,456
Germany	0,951	0,959	0,989	0,871	0,607	0,875	83,1	232	7,6095
Greece	0,866	0,925	0,852	0,834	0,887	0,873	10,8	82	3,4421
Netherlands	0,885	0,908		0,836	0,851	0,87	17,4	421	3,9796
Italy	0,959	0,982	0,994	0,757	0,473	0,833	60,3	201,3	9,6043
Belarus	0,987	0,997	0,987		0,327	0,825	9,5	45,8	11,7641
Austria	0,799	0,91	0,845	0,861	0,608	0,805	9	106	7,5878
Spain	0,925	0,956	0,967	0,706	0,293	0,769	47,1	92	12,2651
Belgium	0,881	0,908	0,857	0,829	0,335	0,762	11,5	376	11,6456
Portugal	0,938	0,951	0,972	0,639	0,25	0,75	10,3	114,5	12,9114
United Kingdom	0,975	0,966	-0,184	0,64	0	0,479	67,9	270,7	16,6241

Було розглянуто наступні набори даних: