ФОРСАЙТ COVID-19

ФОРСАЙТ COVID-19: ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТУ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Дата публікації 13.09.2020

Зміст

1. АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

1.1. Аналіз територіальної нерівномірності пандемії COVID-19 в країнах Європи

1.2. Аналіз мобільності населення країн Європи під час пандемії COVID-19

2. ВИЯВЛЕННЯ КЛАСТЕРІВ ПОДІБНОСТІ ПОШИРЕННЯ COVID-19 В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

3. ВПЛИВ (ПАНДЕМІЙ) НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ І СУСПІЛЬСТВА В ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

3.1. Закономірність виникнення пандемій інфекційних хвороб

3.2. Нові тенденції у світовій економіці та сектори ринку, на занепад і розвиток яких вплине пандемія COVID-19

3.2.1. Негативні наслідки

3.2.2. ЗНові можливості

 

ВИСНОВКИ

ПОСИЛАННЯ

КОМАНДА ПРОЄКТУ

The analysis and study of the features of the spread of the COVID-19 coronavirus pandemic in European countries is rerformed. The research based on the territorial unevenness of the localization of the disease, the increased pedestrian and car mobility of people, the decreased level of social discipline of the population of different countries and other factors. The regularities of the cyclical occurrence of pandemics of infectious diseases were studied using the examples of successive emergence of four pandemics in the early 21st century: coronavirus SARS-CoV, swine flu, Ebola and coronavirus COVID-19 (SARS-CoV-2) which occurred over the past 18 years. Their impact on the development of the world economy and global society was studied. The negative consequences of the impact of the COVID-19 pandemic on the global economy and international business are analyzed. It is indicated that there are significant territorial risks as a result of the high concentration of production capacities and supply channels in some Asian countries, which puts international business in a dependent position. An attempt has been made to predict the transformation of the World and Europe after the end of the COVID-19 pandemic. Emphasis is placed on the fact that the pandemic will destroy the old sectors of the economy, which are based on low-skilled labor and low technology. Six new sectors of the world economy that mihgt be in demand by the world community and that may have a rapid development are analyzed. New opportunities have been discovered for some sectors of the world economy, which have received a significant impetus for development over the past 5-6 months, based on the new demands of people and business, in particular in the organic food industry, in teleworking technologies, in medical diagnostics, distance learning and distance bussiness and other areas.

Keywords: The COVID-19 pandemic, Nikolai Kondratiev’s 40-50 year economic cycles, Clement Juglar’s 7-11 year cycles, Dow Jones index, distance bussiness, transformation of the world economy

1. АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19 В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

1.1. Аналіз територіальної нерівномірності пандемії COVID-19 в країнах Європи

З територіальної точки зору пандемія COVID-19 в Європейських країнах розпочалась з території Північної Італії, де сформувалося кілька осередків поширення вірусу в провінції Ломбардія. Звідти вірус почав швидко поширюватися в інші, перш за все, сусідні країни центральної Європи – Францію, Іспанію, Німеччину, а потім з часовим лагом в 2-3 тижні і на країни східної Європи та Балканські країни – Польщу, Румунію, Україну, Хорватію, Сербію, Словенію, Чорногорію та інші.
На основі макро-регіоналізації Європи, яка ґрунтується на регіональній класифікації ООН та особливостях територіального поширення COVID-19 [1], було побудовано серію карт зміни епідеміологічних параметрів станом на 1 березня 2020, 14 липня 2020 та 11 вересня 2020 р. (рис. 1-5) [2].

Рисунок 1. Підтверджені випадки зараження станом коронавірусом на 01.03.2020

Рисунок 2. Підтверджені випадки зараження коронавірусом станом на 14.07.2020

Рисунок 3. Підтверджені випадки зараження коронавірусом станом на 11.09.2020

а). Зараження коронавірусом. На початку розгортання пандепідемії в Європі першими постраждали Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, які були пов’язані найбільшою кількістю ділових, торгівельних та транспортних контактів, як з Китаєм, так і між собою. В подальшому ситуація в країнах Європейського Союзу почала розвиватися за різними сценаріями в залежності від підготовленості медичної системи, законодавчих норм та карантинних обмежень.

Країни Східної Європи та Балканські країни опинилися в більш вигідному становищі переходу до контрольованого процесу захворюваності, що дозволило пройти цей етап з порівняно низькою захворюваністю. Відносно стабільною залишилась ситуація в країнах Скандинавії, де сукупність факторів високої побутової культури та соціальної дисципліни населення, високого рівня медичного забезпечення та рівня життя сприяло низькій кількості захворілих.

 Виключенням в цьому макрорегіоні стала Швеція, яка застосувала свій особливий підхід до протидії пандемії. Під керівництвом головного епідеміолога цієї країни доктора Андерса Тегнелла (Anders Tegnell) Швеція пішла шляхом введення слабких, але раціональних обмежень з огляду на необхідність збереження власної економіки і швидкого напрацювання колективного імунітету [3]. Як наслідок з початку квітня і до кінця липня 2020 року у Швеції відбувалося монотонне зростання кількості хворих людей з різким сплеском в липні, а вже починаючи з серпня і по теперішній час в країні відбувається різке падіння кількості інфікованих (рис. 4).

Рисунок 4. Поширення пандемії COVID-19 у Швеції у порівнянні з країнами Євросоюзу, Великобританією, Францією та Іспанією

З запізненням, але з досить високими темпами почалось поширення COVID-19 в Російській Федерації, яка вже в середині травня 2020 року, за загальною кількістю хворих, вийшла на перше місце в Європі. (рис. 2, 3).

З кінця серпня спостерігається друга хвиля пандемії в Європі, яка характеризується зростанням добової динаміки нових випадків у країнах Західної Європи: Іспанії, Франції та швидким зростанням кількості хворих у Центральній та Східній Європі, країнах Кавказу. Це вказує на неефективність карантинних обмежень в країнах Європи та Україні у порівнянні, наприклад, з шведським підходом.

Рисунок 5. Відносна кількість підтверджених випадків на 14.07.2020
(відношення загальної кількості випадків на 100 000 тис. населення)

Рисунок 6. Відносна кількість підтверджених випадків на 11.09.2020
(відношення загальної кількості випадків на 100 000 тис. населення)

Розподіл відносної кількості випадків на 100 000 тисяч населення (рис. 5, 6) показує що до групи країн із загальною кількістю випадків, які перевищують 1000 на 100 тис. населення увійшли Молдова, Люксембург, Іспанія, Вірменія, Андорра та Сан Маріно (рис. 6), тобто невеликі за населенням країни Європи.

Порівняльна динаміка для регіону Східної Європи та країн СНД, включаючи Росію, Україну, Білорусь, Молдову та Казахстан показує значний відрив Росії за кількістю хворих від інших країн, що пояснюється як великою кількістю населення, інтенсивним гуманітарним і економічним взаємо обміном з Китаєм, так і відсутністю раціональних карантинних заходів на початкових етапах пандепідемії. Початок другої хвилі хвороби ускладнює ситуацію в усіх країнах регіону. Особливо швидко ситуація погіршується в Україні, яка за кількістю випадків випередила Білорусь та Казахстан, де спостерігається певна стабілізація кількості нових випадків (рис. 7).

Рисунок 7. Динаміка захворюваності в країнах Східної Європи

Рисунок 8. Динаміка захворюваності за країнами Центральної Європи

В регіоні Західної Європи розглянемо Італію, Францію, Іспанію, Великобританію, Німеччину. Після стрімкого зростання кількості хворих весною 2020 року ці країни вийшли на плато в травні місяці. Після цього з серпня 2020 року знову почалось зростання нових випадків, особливо в Іспанії та Франції. Запобігти різкому збільшенню нових випадків вдається Великобританії та Німеччині. Італія також продовжує контролювати ситуацію (рис. 9).

Рисунок 9. Динаміка захворюваності за країнами Західної Європи

б). Смертність від пандемії COVID-19. Смертність від захворювання на COVID-19 в Європі і Світі на початку березня була порівняно не високою. Літальні випадки переважно фіксувалися в Італії та Франції (рис. 10). Але вже за два-три тижні смертність почала швидко зростати за експоненціальним законом. В результаті в Італії, Іспанії, Франції та країнах Бенілюксу кількість летальних випадків коливалася в діапазоні від 10 до 50 тис. осіб. Це можна пов’язати зі структурою населення, де кількість людей похилого віку займає порівняно високий відсоток у загальній кількості населення та довгою тривалістю життя. Також причиною високої смертності стала втрата часу на початку пандепідемії. У випадку Великобританії та Німеччини на абсолютні показники також впливає загальна кількість населення країн, де його щільність в агломераціях дуже висока. До країн з високим рівнем смертності також наближається Росія з 18 тис. летальних випадків (рис. 10, 12).

Проте в цілому в Європі статистика показує зменшення відсотку смертності від коронавірусу. За останній час вона склала близько 1,2% від загальної кількості випадків. Причому 88% всіх летальних випадків припадає на людей у віці 65 років та більше.

Рисунок 10. Смертність від COVID-19 станом на 01.03.2020

Рисунок 11. Смертність від COVID-19 станом на 14.07.2020

Рисунок 12. Смертність від COVID-19 станом на 11.09.2020

В групі країн Східної Європи досить швидко погіршуються показники України, де кількість летальних випадків перевищила 3000 осіб. Також зростає кількість випадків в інших країнах регіону (рис.13).

Рисунок 13. Динаміка смертності в країнах Східної Європи

В країнах Центральної Європи швидко погіршується ситуація у Румунії, Польщі та Болгарії (рис. 14).

Рисунок 14. Динаміка смертності в країнах Центральної Європи

Країнам Західної Європи після складного весняного періоду зростання пандемії та кількості летальних випадків вдалося нормалізувати цю тенденцію і підготувати свої лікарняні заклади для проведення ефективного лікування хворих та запобігання летальних випадків (рис.15).

Рисунок 15. Динаміка смертності в країнах Західної Європи

в). Видужання від коронавірусу. Загальна кількість видужалих людей в країнах Європи виявилася чітко пропорційною до чисельності хворих (Рис. 16). В країнах, які раніше досягли плато, кількість видужалих постійно була високою. Статистично велика кількість видужань спостерігається в Росії, Туреччині, країнах Центральної Європи, за виключенням Франції, Іспанії (рис. 16, 17). 

З початком другої хвилі захворювань кількість активних випадків значно перевищує кількість тих, хто одужав в Іспанії, Франції, Великобританії, Швеції, а також Греції. Україна як і в липні відноситься до групи країн з високим відсотком одночасно хворих пацієнтів. Досить низьким відсотком видужалих до кількості активних випадків вирізняються Німеччина, Туреччина, Фінляндія та Ісландія (рис. 18, 19).

Рисунок 16. Кількість видужалих людей від COVID-19 станом на 14.07.2020

Рисунок 17. Кількість видужалих людей від COVID-19 станом на 11.09.2020

Рисунок 18. Відношення кількості видужалих людей до загальної кількості хворих станом на 14.07.2020 (відсотки)

Рисунок 19. Відношення кількості видужалих людей до загальної кількості хворих станом на 12.09.2020 (відсотки)

Абсолютна кількість одужань також найбільша в Росії, але якщо розглядати країни регіону без неї, то найбільше зростання видужалих показує Казахстан та Білорусь (рис. 20).

Рисунок 20. Динаміка одужань за країнами Східної Європи

В країнах Центральної Європи найкращу динаміку одужань показує Польща. Румунія на другому місці. Також порівняно високі темпи зростання в Болгарії (рис. 21).

Рисунок 21. Динаміка одужань за країнами Центральної Європи

В країнах Західної Європи найкращу динаміку одужань показує Німеччина, яка випереджає Італію. Не відбувається стрибків в одужанні хворих у Франції (рис. 22).

Рисунок 22. Динаміка одужань в країнах Західної Європи

1.2. Аналіз мобільності населення країн Європи під час пандемії COVID-19

На основі відкритих даних компанії Apple про мобільність населення різних країн світу під час пандепідемії COVID-19 [4] було проведено порівняльне дослідження зміни динаміки пішої і автомобільної мобільності населення країн Європи (рис. 23). Зазначені дані відображають переміщення населення різних країн і регіонів світу на картах Apple Maps у порівнянні з відповідними показниками на базову дату 13 січня 2020 року. Ці дані надсилаються з пристроїв користувачів картографічного сервісу Apple і репрезентують тільки частину населення, яке використовує прилади та сервіси компанії. Тому ці дані не репрезентують поведінку населення в цілому, але дають досить важливу оцінку змін динаміки мобільності людей.

Як бачимо з рис. 23, прийняття жорстких карантинних заходів на початку березня 2020 року вплинуло на суттєве зниження мобільності в більшості країн Європи. Разом з тим, поступове пом’ягшення карантину з середини травня 2020 року викликало тенденцію до зростання мобільності населення.

Рисунок 23. Зміна динаміки мобільності населення країн Європи під час карантинних заходів

Особливо високими темпами до карантину зростала піша мобільність в Італії та Іспанії під час вихідних днів та сезону літнього відпочинку, що призводило до збільшення побутових контактів та швидкого поширення коронавірусу серед населення цих країн протягом інкубаційного періоду. З початком карантинних обмежень в Італії та Іспанії мобільність різко впала до 10% від початку року. Суворе дотримання карантинних заходів дозволило цим країнам на певний час встановити контроль над ситуацією і перейти до пом’якшення карантинних заходів з середини травня.

Швеція, яка не проводила масштабні карантинні заходи, весь час зберігала високий рівень мобільності, з тією різницею, що піки вихідних днів стали не такими виразними. Населення України, не зважаючи на офіційні карантинні обмеження зберегло досить високу мобільність, яка значно перевищувала показники сусідніх Польщі та Румунії, де рівень мобільності знизився до 30-40% від початку року. З початком пом’якшення карантину мобільність населення в Україні швидко зросла і стала співставна зі шведською динамікою.

Графіки мобільності (рис. 23) чітко вказують на настання другої хвилі захворюваності в країнах Європи. Особливо це позначилось в Іспанії, де спостерігається найбільше зростання нових випадків. Населення України слабко реагує на різке збільшення нових випадків в Україні, що негативно відображається на епідеміологічній ситуації.

2. ВИЯВЛЕННЯ КЛАСТЕРІВ ПОДІБНОСТІ ПОШИРЕННЯ COVID-19 В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Враховуючи ту обставину, що вплив пандемії COVID-19 на економіку і суспільні процеси будь якої країни не коректно оцінювати лише по одному показнику (наприклад, по кількості інфікованих людей на 1000 осіб), виконаємо дослідження характеру поширення хвороби на множині найбільш важливих показників. За результатами цього дослідження об’єднаємо в групи (кластери) країни за критерієм найбільшого наближення між собою за групою цих показників. З цією метою застосуємо метод кореляційно-регресійного аналізу для порівняння головних показників поширення хвороби для країн Європи, а також метод кластерного аналізу для виділення груп країн.

Було розглянуто наступні показники поширення хвороби: 

  • Кількість зареєстрованих за добу випадків COVID-19 (P1);
  • Кількість зареєстрованих за добу летальних випадків COVID-19 (P2);
  • Кількість зареєстрованих за добу випадків одужання від COVID-19 (P3);
  • Коефіцієнт мобільності (P4);
  • Кількість населення (P5);
  • Густина населення (P6);
  • Кількість зроблених тестів на 1000 осіб (P7).

  Для показників P1 - P4 було обраховано коефіцієнти взаємної кореляції , для 37 країн Європи, а показники P5 - P7 – для i-ї країни нормовані в діапазоні від 0 до 1 за методом minmax:

Для проведення кластерного аналізу необхідно знайти відстані між країнами в просторі показників P1 –P7. Для цього використані значення обернені до коефіцієнтів кореляції

та евклідова відстань

Таким чином, отримаємо матрицю відстаней

.

Із використанням матриці відстаней Distij в просторі показників P1 - P7 за допомогою методу к-середніх та інструментарію мови обробки даних R[5] було побудовано 6 кластерів (таблиця 1, рис. 24). Згідно використаного методу розбиття на групи проводилось таким чином, щоб у розглянутому багатовимірному просторі сума відстаней від центру кластеру до країн була найменшою.

 Таблиця 1. Результат кластерного аналізу країн Європи
в системі показників P1 –P7

Країна Населення (млн) Густина населення Кількість інфікованих на 1000 людей Кількість смертельних випадків на 1000 людей Смертність (% до кількості інфікованих)%) Кількість тестів на 1000 людей Кластер
Slovakia 5,5 113,13 0,92 0,01 0,74 68,73 1
Greece 10,4 83,48 1,19 0,03 2,39 104,99 1
Slovenia 2,1 102,62 1,63 0,06 3,87 85,08 1
Poland 37,8 124,03 1,91 0,06 2,98 74,26 1
Czech Republic 10,7 137,18 3,03 0,04 1,38 94,72 1
Croatia 4,1 73,73 3,15 0,05 1,61 51,35 1
Serbia 6,8 80,29 4,72 0,11 2,27 148,34 1
Romania 19,2 85,13 5,18 0,21 4,08 106,14 1
Cyprus 0,9 127,66 1,73 0,02 1,38 258,72 2
Denmark 5,8 136,52 3,27 0,11 3,32 488,67 2
Belarus 9,4 46,86 7,79 0,08 0,99 169,91 2
Germany 83,8 237,02 3,07 0,11 3,64 160,37 3
Netherlands 17,1 508,54 4,58 0,36 7,96 106,94 3
Italy 60,5 205,86 4,68 0,59 12,57 96,24 3
United Kingdom 67,9 272,9 5,28 0,61 11,62 237,84 3
France 65,3 122,58 5,42 0,47 8,71 153,13 3
Belgium 11,6 375,56 7,81 0,86 10,96 218,42 3
Bulgaria 6,9 65,18 2,53 0,1 4,01 65,7 4
Ukraine 43,7 77,39 3,4 0,07 2,07 41,31 4
Albania 2,9 104,87 3,77 0,11 2,98 23,25 4
Bosnia and Herzegovina 3,3 68,5 6,87 0,21 3,02 61,72 4
Macedonia 2,1 82,6 7,34 0,3 4,15 78,3 4
Kosovo 1,9 168,16 7,47 0,3 4,02 NA 4
Moldova 4 123,66 10,34 0,27 2,65 52,22 4
Latvia 1,9 31,21 0,77 0,02 2,42 145,7 5
Hungary 9,7 108,04 1,05 0,07 6,18 53,54 5
Lithuania 2,7 45,14 1,18 0,03 2,69 252,4 5
Finland 5,5 18,14 1,53 0,06 3,98 142,46 5
Estonia 1,3 31,03 1,96 0,05 2,46 126,43 5
Norway 5,4 14,46 2,17 0,05 2,26 154,62 5
Austria 9 106,75 3,52 0,08 2,36 146,21 5
Switzerland 8,7 214,24 5,27 0,2 3,81 134,29 5
Portugal 10,2 112,37 6,09 0,18 2,98 216,78 5
Ireland 4,9 69,87 6,15 0,36 5,87 189,62 5
Sweden 10,1 24,72 8,53 0,58 6,78 123,67 5
Spain 46,8 93,11 12,11 0,64 5,25 157,12 5
Russia 145,9 8,82 7,17 0,13 1,75 273,5 6

 

 Рисунок 24. Результат кластерного аналізу країн Європи в системі показників P1 –P7

Країни 1-го кластера Slovakia, Greece, Slovenia, Poland, Czech Republic, Croatia, Serbia, Romania характеризуються порівняно невисокою кількістю інфікованих людей, невисокою смертністю і середнім рівнем проведених тестів. На рис. 25 наведені характеристики зростання кількості інфікованих людей для країн цього кластера.

 Рисунок 25. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для країн 1-го кластера

Країни 2-го кластера Cyprus, Denmark, Belarus за інтенсивністю поширення хвороби та кількістю летальних випадків несуттєво відрізняються від групи країн першого кластера. Разом з тим, кількість проведених тестів в цих країнах є однією з найвищих в Європі (за винятком Білорусі). На рис. 26 наведені графіки поширення пандемії COVID-19 в цих країнах.

Рисунок 26. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для країн 2-го кластера

До групи країн 3-го кластера з більш високою інтенсивністю поширення COVID-19 належать Germany, Netherlands, Italy, United Kingdom, France. Ці країни відрізняються найбільшою в Європі інтенсивністю поширення пандемії, високою смертністю і високою кількістю тестів на 1000 осіб та досить жорсткими умовами карантину. В результаті ефективного застосування анти-епідемічних заходів, хвороба в цих країнах швидко пішла на спад. На рис. 27 наведено кількість хворих на COVID-19 для країн цієї групи.

Рисунок 27. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для 3-го кластера країн

Bulgaria, Ukraine, Albania, Bosnia and Herzegovina, Macedonia, Kosovo належать до 4-го кластера країн з інтенсивністю поширення COVID-19 вище середнього. Ці країни характеризує порівняно невелика кількість зроблених тестів. На рис. 28 наведено кількість хворих на COVID-19 для країн 4-го кластера.

Рисунок 28. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для країн 4-го кластера

Країни 5-го кластера Latvia, Hungary, Lithuania, Finland, Estonia, Norway, Austria, Switzerland, Portugal, Ireland, Sweden, Spain характеризуються порівняно невисокою інтенсивністю поширення хвороби, низькою смертністю, і високою кількістю проведених тестів. На рис. 29 наведені графіки поширення хвороби в цих країнах.

Рисунок 29. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для країн 5-го кластера

Джо окремого, 6-го кластера віднесена Росія. Вона має порівняно високий рівень поширення пандемії, разом з Білоруссю і Чешскою республікою - дуже низький рівень смертності і найбільший в Європі показник проведених тестів. На рис 30 наведено графік поширення пандемії в Росії. Для порівняння на цьому ж рисунку наведена відповідна характеристика для Іспанії.

Рисунок 30. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 для Іспанії та Росії

3. ВПЛИВ (ПАНДЕМІЙ) НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ І СУСПІЛЬСТВА В ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ

3.1. Закономірність виникнення пандемій інфекційних хвороб

Лише протягом останніх двох десятиліть почастішали масові інфекційні хвороби (пандемії), які почали все більш відчутно впливати на здоров’я людей, суспільний розвиток, економіку країн і регіонів світу:

  • Так, з листопада 2002 року по травень 2004 року в 35 країнах світу відбувся спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС, англійською Severe acute respiratory syndrome coronavirus (SARS)), яку спричинив раніше невідомий коронавірус SARS-CoV. Усього було виявлено 8461 випадок ТГРС, з яких 916 закінчилися смертю хворих. Летальність склала 10,83 %.
  • З січня 2009 року до серпня 2010 року більшість країн світу було охоплено свинячим грипом, який переріс у пандемію H1N1/09. Хворобу перенесли від 700 млн. до 1,4 млрд. людей, жертвами стали 150 - 575 тис. осіб. Рівень смертності не перевищив 1%.
  • У 2014-2015 роках Західну Африку, США, Європу охопила пендемія Ебола, або так званий геморагічний синдром. Число тих, що заразилися вірусом Ебола становило понад 9 тис. осіб, померло 4450 людей. Рівень смертності склав 50%.
  • Початок 2020 року сумно ознаменувався швидким і найбільш масовим охопленням практично всього світового співтовариства пандемією коронавірусу COVID-19 (SARS-CoV-2). Станом на середину жовтня 2020 року у світі зафіксовано біля 29 млн. хворих, померло біля 1 млн людей. Середній у світі рівень смертності коливається навколо 3,5%.

Бачимо, що виникнення пандемій на зазначеному відрізку часу мають циклічний характер з періодом виникнення, який приблизно дорівнює п’яти-шести рокам. Для того щоб проаналізувати вплив цих пандемій на світову економіку співставимо їх на часовій осі з наступними фундаментальними періодичними процесами:

  • 40-50-річними економічними циклами Миколи Кондратьєва, основаними на зміні технологічних укладів суспільства [6];
     
  • 7-11-річними циклами Клемента Жюгляра, пов'язаними з коливаннями рівнів завантаження виробничих потужностей та коливаннями обсягів інвестицій в головний капітал (спрямованістю інвестицій в бізнес) [7];
     
  • промисловим індексом Доу-Джонса, що відображає загальну капіталізацію 30 найбільших американських компаній, діяльність яких сукупно визначає тренди світової економіки [8].

З рис. 31 бачимо, що в 2020-2021 році закінчується знижувальна хвиля 5-го циклу Кондратьєва, яка з переходом до наступного технологічного укладу переключається на підвищувальну хвилю 6-го циклу Кондратьєва. Це вказує на об'єктивні умови подальшого тривалого підйому світової економіки.

Зазначимо, що 5-й технологічний уклад склала сукупність наступних головних технологій: - мікроелектроніка, Інтернет, комп’ютерна техніка, машинобудування, транспорт, енергетика, космічні технології та інші традиційні для другої половини 20-го, початку 21-го віку.

Шостий технологічний уклад почав зароджуватися, починаючи з 10-х років 21 віку. Він продовжує формуватися і по теперішній час. Його головними технологіями є науки про життя, біомедична інженерія, клітинна медицина, генетика, фармація, зелена енергетика, нові речовини і матеріали, нанотехнології, мобільні інформаційно-комп’ютерні технології, мережеві сервіси, включаючи Інтернет торгівлю, космічні сервіси і подорожі.

У той же час, старт підйому економіки на часовому відрізку 2020-2021 роки суттєво послаблюється розривом традиційних економічних ланцюжків в результаті пандемії COVID-19, значним «розпорошенням» (розфокусованістю) інвестицій у різні бізнеси (як застарілі, так і перспективні), що призводить до досягнення чергового дна циклу Жюгляра і падіння на 30-40% індексу Доу-Джонса. Цей спад за Жюгляром має тривати приблизно протягом року, під час якого відбудеться перенаправлення інвестицій на технології 6-го укладу. Після перевищення внеску у світовий ВВП понад 5-7% за рахунок технологій 6-го укладу має розпочатися підйом глобальної економіки як за Кондратьєвим, так і за Жюгляром.

 Рисунок 31. Вплив пандемій інфекційних хвороб на розвиток економіки і суспільства

3.2. Нові тенденції у світовій економіці та сектори ринку, на занепад і розвиток яких вплине пандемія COVID-19

Спади світової економіки спостерігалися на різних історичних часових відрізках. Розглядаючи ці явища на початку 21-го століття, можна зазначити, що вони виникали, в тому числі, і під впливом пандемій грипу та свинячого грипу в 2008-2009 роках та Ебола в 2014-2015 роках відповідно. Але на світову економіку вони мали короткотерміновий вплив (від кількох місяців до року), після чого продовжувався її об’єктивний розвиток з елементами оновлення і часткового позбавлення від штучних нашарувань (фінансових бульбашок, пірамід і т.п.). Екстраполюючи явища 2008-2009 і 2014-2015 років на нинішню ситуацію з пандемією COVID-19, можемо зробити прогностичне судження, що спад світової економіки в 2020 році буде більш глибоким у порівнянні із згаданими попередніми кризами. Але вже у другій половині 2021 – початку 2022 року, після подолання нової пандемії і позбавлення від застарілих і штучних нашарувань, почнеться оновлення і зростання світової економіки відповідно до наведених вище об’єктивних законів.

На рис. 32 наводяться дані МВФ стосовно динаміки зміни світового ВВП в результаті впливу трьох вище описаних пандемій. Бачимо, що після пандемії свинячого грипу 2008-2009 років світова економіка впала на 3.4% (з +1.7% зростання до -1.7% падіння), після пандемії Ебола 2014-2015 років – на 0.7%. Згідно з прогнозом мюнхенського економічного інституту Ifo, отриманому за результатами опитування близько 1000 експертів з 110 країн світу, ВВП Єврозони за 2020 рік може знизитися на 5,3%, світовий ВВП приблизно на 2% [9].

Рисунок 32. Динаміка зміни світового ВВП в результаті впливу трьох вище описаних пандемій

3.2.1. Негативні наслідки. Пандемічна криза впливає на тендеціції подальшого розвитку міжнародного бізнесу. Зокрема, з’являються суттєві територіальні ризики в результаті високої концентрації виробничих потужностей і каналів поставок в деяких азіатських країнах, що ставить міжнародний бізнес в залежне становище. Тому відбуватиметься диверсифікація каналів поставок і винесення деяких виробництв з території Азії до країн з високо освіченим населенням, наприклад, до Польщі, Румунії, України, Словаччини та інших.

Протягом ближчих 5-10 років суттєвий занепад чекає усі сектори виробництва і сільського господарства, які грунтуються на технологіях 5-го і нижчих укладів та мають велику концентрації працівників, що виконують низькокваліфіковані операції. Так, за останні півроку вже суттєві збитки понесли турагентства, транспорт, ресторани, індустрія дозвілля та гостинності в цілому, а також велика кількість секторів промислового виробництва (за винятком сільського господарства).

Світова економіка вперше з 2009-го піде в рецесію [9]: Після зростання на 2,5% в 2019 році, глобальний ВВП у 2020 році скоротиться на 2% (рис. 33), а в першій половині 2021 року це падіння продовжиться. Також очікується рецесія на риках 68 країн світу, проти 11 країн в минулому році, зниження обсягу міжнародної торгівлі на 4,3% і збільшення світового числа банкрутств на 25%.

Рисунок 33. Прогноз зростання ВВП на 2020 рік (Світовий банк, середньорічні значення)

Споживачі вже зараз перейшли в режим жорсткої економії і різко скоротили витрати на самі різні товари і послуги. Відтерміновані покупки дорогих товарів - побутової техніки, електроніки, автомобілів, житла і так далі.

За рахунок банкрутств, переважно в секторі малого і середнього бізнесу, з одного боку та автоматизації виробничих процесів і механізації аграрного сектору, з іншого, очікується стрімке зростання безробіття. За оцінками аналітиків воно може досягти 15%-го зростання у світі і 20%-го в Європі. Ці явища можуть викликати суттєві соціальні збурення, оскільки перенавчання людей та створення величезної кількості робочих місць в нових секторах економіки буде відбуватися набагато повільніше за руйнівні процеси попереднього економічного укладу.

Наведені прогнозні дані можуть виправдатися за умови, якщо в третьому, четвертому кварталах 2020 року не відбудеться спалах другої хвилі коронавірусу і що більшість країн світу знову не повернеться до умов жорсткого карантину. У такому випадку усі прогнозні цифри будуть коригуватися в гірший бік.

В значній мірі вплив можливої другої хвилі коронавірусу може бути знижений за рахунок ефективної роботи національних систем охорони здоров’я, які були мобілізовані під час подолання першої хвилі. На рис. 34 наведені дані про готовність систем охорони здоров’я в різних країнах Східної Європи.

Рисунок 34. Індекс готовності систем охорони здоров’я країн Східної Європи до подолання наслідків пандемії COVID-19

3.2.2. Нові можливості. Пандемічна криза негативно вплинула практично на усі сектори світової економіки, однак деякі з них вже протягом останніх 5-6 місяців отримали значний поштовх для розвитку, виходячи з особливостей запитів людей і бізнесу у цей час. Організація Об'єднаних Націй у своєму звіті Future Possibilities Report 2020 [10] визначає шість мегатрендів, що трансформують світ після закінчення пандемії COVID19. Вони наступні:

1. The Big Data Economy: Hyper-connected Society

На фоні впровадження технологій 5G, здешевлення та підвищення ефективності обчислювальних потужностей і сховищ даних, очікується проривне підвищення рівня комунікацій між людьми. Можливість передавати надвеликі потоки даних, швидко аналізувати і обробляти їх з використанням штучного інтелекту дозволить суттєво покращити здатність оптимізувати процеси та послуги та створювати нові, ефективні бізнес-моделі в різних сферах людської діяльності.

В усіх галузях людської діяльності, суттєво прискорюється розвиток технологій штучного інтелекту, інтелектуальних роботів, наук і технологій обробки великих обсягів даних з метою розпізнавання в них прихованих закономірностей та інших інтелектуальних систем.

Вже зараз швидко розвиваються технології дистанційної роботи в бізнесі, освіті, державній службі, в медичній діагностиці та деяких інших сферах. За пів року карантинних заходів спостерігається зростання на 20%-30% іформаційно-розважальних он-лайн сервісів, на 40%-60% онлайн-рітейлу та сектору кур'єрської доставки, на 40%-50% онлайн освітніх та ігрових платформ, на 60%-70% онлайн платформ для організації і проведення вебінарів, телеконференцій, платформ для проведення тренувань, на 40%-60% фармацевтичній галузі [9].

За оцінками ООН BigDataEconomy до 2025 р. може вирости до 8 трлн. доларів США.

2. The Wellbeing Economy

Переосмислення фундаментальних цінностей життя людей, інтерес до фізичного та психологічного добробуту вже зараз величезний, а після закінчення пандемії він буде суттєво зростати. Нові підходи до підвищення якості життя людей швидко переосмислюються і починають впроваджуватися на індивідуальному, організаційному та громадському рівнях. У цьому секторі з’являється багато нових можливостей, особливо у країнах із високим рівнем доходу. Але за розвинутими країнами цим шляхом будуть рухатися і країни з середнім та навіть з низьким рівнем доходу.

Перш за все буде значно підвищуватиметься інтерес до переосмислення здоров’я, до фізичного та психологічного добробуту. Будуть затребуваними профілактика здоров’я, тренінги, спрямовані на самовдосконалення, організаційні та освітні програми, фітнес, дієта, здоров’я та краса, подорожі та розумна екологічна нерухомість. Лише за пів року поширення пандемії COVID-19 cпоживчий попит на органічні продукти харчування в країнах Євросоюзу виріс в середньому на 6%, виробництво електроніки та спеціальних систем для медичних і освітніх потреб зросло на 40%-50% [9].

Сукупна цінність цього сегменту економіки може досягти 7 трлн. доларів США за кілька років.

3. Low-Carbon Economy

Відповідно до Парижської угоди, схваленої у грудні 2015 року 21-ю сесією конференції ООН з питань зміни клімату «СOP21», 195 країн світу зобов'язалися здійснювати поступовий перехід до моделі низьковуглецевої економіки. Метою запровадження цієї моделі є недопущення підвищення рівня температури Землі на 2 градуси, яке на думку експертів є пороговим значенням, після якого, в результаті глобального потепління, почнуться незворотні процеси в екології Планети.

Паризька угода стала новим важливим орієнтиром для світової економіки. Зростаючий попит ринків на енергію має задовільнятися за рахунок розвитку нової, зеленої енергетики. Вже зараз набувають особливого значення інвестиційні моделі та інновації в енергозберігаючі технології, принципово нові акумуляторні технології, електричний транспорт, енергоефективні будівлі, паливні елементи, що працюють на водні. Зростаючий попит на відновлювану енергію може протягом ближчих років сформувати сегмент низьковуглецевої економіки обсягом 2,3 трлн. доларів США.

4. The Circular Economy (Циркулярная экономика)

Усвідомлення світової громадськості про необхідність зменшення негативного впливу від життєдіяльності на навколишнє середовище стає важливим мотиватором розвитку циркуляційної економіки, спрямованої на вторинне використання ресурсів та зменшення відходів. Основою цієї економіки є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов виробництва під час пандемії у світі утворюється десятки млрд. тон відходів з номенклатурою понад 1000 найменувань. В структурі цих відходів переважає видобувна, харчова, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість та побутові відходи населення Планети.

Циркулярна економіка зробила великий запит на створення нових, інноваційних технологій переробки та утилізації відходів і їх вторинного застосування. стануть більш загальнодоступними у міру появи нових технологічних рішень. Зокрема, вже зараз значного розвитку набуває вторинна металургія, технології утилізації і вторинного використання відходів атомних електричних станцій, полімерних матеріалів, деревини, скла, металевої та пластикової тари і упаковки.

За оцінками експертів ООН, використання циркулярної економіки може відкрити ринкові можливості у цій сфері на загальну суму до 4,5 трлн. дол. США.

5. The BioGrowth Economy (Економіка біологічного зростання)

Пандемія COVID-19 надає нового поштовху розвитку економіці біологічного зростання, зокрема, індустрії органічної їжі, технологіям точного землеробства (на основі супутникових і безпілотних моніторингових систем, систем штучного інтелекту, високого рівня механізації), створенню біоматеріалів з новими якісними характеристиками. Швидкий прогрес у галузі біоматеріалів, рослинництва та синтетичної біології приведе до створення стійких культур, переробки палива із сільськогосподарських відходів, створення замінників білків тваринного походження, біологічних матеріалів, які розкладаються і не загострюють проблему відходів.

До 2025 року обсяг економіки біологічного зростання може досягти 1 трлн. дол. США.

6. The Experience Economy (Економика досвіду)

Економіка досвіду розглядається як наступна ланка еволюційного ланцюжка: аграрна, промислова, економіка послуг, економіка досвіду. Ця форма економіки зберігає зв’язок між потребою в товарах, які загалом корисні або функціональні, з потребою в товарах, що забезпечують позитивний індивідуальний досвід, психічне задоволення, прагнення людей до кращої «якості життя». У цій економіці виробники товарів додають "психічне навантаження" до базової продукції. Ця емоційна компонента пов’язана з позитивними спогадами про споживання тих, чи інших товарів, брендів в минулому, до яких звикли і які полюбили люди.

Історія про товар стає значною частиною того, що купують люди. Експерти називають цю тенденцію комерціалізацією емоцій, коли люди купують переважно історії, легенди, емоції та спосіб життя", до якого вони звикли. По мірі стрімкого розвитку 3D-друку, чат-ботів, технологій віртуальної реальності товари і послуги все частіше стають персоніфікованими, які несуть споживачу, окрім функціональних якостей, емоційні, психічні задоволення. Економіка досвіду починає поступово поширюватися від елітних ринків до ринків масового споживання.

Економіка досвіду набуває особливого поштовху під чаcпандемії COVID-19, коли виникає особлива потреба в компенсації негативного психічного стану, який несе ця хвороба, комплексом позитивних відчуттів, спогадів і емоцій, що може бути надано людям цією економікою. Зокрема, стають особливо затребуваними віртуальний туризм, 3Dі4Dкіноіндустрія, індустрія розваг, соціальні мережі.

Економіка досвіду може досягти 6,5 трильйонів доларів США до 2025 року.

 

4. ВИСНОВКИ

  1. На початкових етапах розвитку пандемії COVID-19 в Європі найбільше постраждали розвинені країни Західної Європи, які були пов’язані найбільшою кількістю ділових, торгівельних та транспортних контактів, як з Китаєм, так і між собою, де такі фактори як сусідство з осередком пандемії в Північній Італії, відкриті кордони, інтенсивне транспортне сполучення, висока щільність та мобільність населення сприяли швидкому та неконтрольованому поширенню коронавірусу.
     
  2. Певний часовий лаг у поширенні пандемії дозволив іншим європейським країнам ввести карантинні заходи та підготуватися до протидії хворобі. Найбільш якісних результатів це дало у країнах Східної Європи та Скандинавії (за виключенням Швеції). Шведська модель проходження епідемії показує високі показники хворих у порівнянні з сусідніми країнами.
     
  3. Країни пострадянського табору також суттєво постраждали від пандемії. Недотримання або ігнорування карантинних заходів в Росії та Білорусії призвело до високої динаміки захворювань. В цьому аспекті Україна також має певні негативні тенденції, хоча за показниками смертності ситуація в країні контрольована. Наявність сусідніх країн з червоним рівнем небезпеки створює додаткові ризики для їх сусідів.
     
  4. Аналіз впливу пандемій тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС, англійською Severe acute respiratory syndrome coronavirus (SARS)), яку спричинив коронавірус SARS-CoV, свинячого грипу, Ебола і COVID-19 (що відбувалися протягом останніх 18 років) на розвиток світової економіки та глобального суспільства показав, що ці пандемії носять циклічний характер з періодом повторення, який приблизно дорівнює п’яти-шести рокам. Вони суттєво впливають на світову економіку, приводячи до розриву економічних ланцюгів і гальмування на кілька місяців або навіть до одного-двох років розвитку економіки і суспільства.
     
  5. Для вивчення впливу пандемії COVID-19 на економіку країн Європи розроблено прогнозну математична модель і проведено комп’ютерне моделювання цього явища. Розрахунки за песимістичним і оптимістичним сценаріями дозволили оцінити масштаби людських втрат та часові горизонти наростання і згасання пандемії COVID-19 в деяких країнах Європи. Результати цього дослідження можуть використовуватися урядами країн для розробки плану дій, спрямованих на упередження пандемії і подолання її наслідків./
     
  6. Проаналізовано негативні наслідки від впливу пандемії COVID-19 на глобальну економіку і міжнародний бізнес. Вказано, що з’являються суттєві територіальні ризики в результаті високої концентрації виробничих потужностей і каналів поставок в деяких азіатських країнах, що ставить міжнародний бізнес в залежне становище. Тому відбуватиметься диверсифікація каналів поставок і винесення деяких виробництв з території Азії до країн з високо освіченим населенням, наприклад, до Польщі, Румунії, України, Словаччини та інших.
     
  7. Вказано, що протягом ближчих 5-10 років суттєвий занепад чекає більшість секторів виробництва, які грунтуються на технологіях 5-го і нижчих укладів та мають велику концентрації низькокваліфікованих працівників. Так, за останні півроку вже суттєві збитки понесли турагентства, транспорт, ресторани, індустрія дозвілля та гостинності в цілому, а також велика кількість секторів промислового виробництва (за винятком сільського господарства).
     
  8. Виявлено нові можливостідля шести секторів світової економіки, які вже протягом останніх 5-6 місяців отримали значний поштовх для розвитку, виходячи з особливостей запитів людей і бізнесу у цей час і в ближчому майбутньому. Зокрема, зростання спостерігається в аграрному секторі; в індустрії органічної їжі, в технологіях дистанційної роботи в бізнесі, освіті, в індустрії віртуального туризму і розваг, в теле-медичній діагностиці, у сфері штучного інтелекту, інтелектуальних роботів, технологій обробки великих обсягів даних і телекомунікацій, в зеленій енергетиці, в системах утилізації і вторинної переробки відходів.
     
  9. Показано, що за час дії карантинних заходів спостерігалося зростання на 20%-30% іформаційно-розважальних он-лайн сервісів, на 40%-60% онлайн-рітейлу та сектору кур'єрської доставки,  на 40%-50% онлайн освітніх та ігрових платформ, на 60%-70% онлайн платформ для організації і проведення вебінарів, телеконференцій, платформ для проведення тренувань, на 40%-60% фармацевтичній галузі.

 ПОСИЛАННЯ

  1. Standard country or area codes for statistical use, UN Statistics Divisionhttps
  2. COVID-19 Data Repository by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University
  3. Anders Tegnell and the Swedish Covid Еxperiment, FT, SEPTEMBER 11 2020
  4. Apple Company Report on data of the mobility trends, 2020
  5. R Documentation. K-Means Clustering
  6. Гринин Л. Е. Вербальная модель соотношения длинных кондратьевских волн и среднесрочных жюгляровских циклов // История и математика: Анализ и моделирование глобальной динамики. Ред. А. В. Коротаев, С. Ю. Малков, Л. Е. Гринин. М.: Либроком, 2010. С. 44-111.
  7. A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008–2009 Economic Crisis. Structure and Dynamics, 4(1).
  8. Dow Jones Industrial Average
  9. Impact of COVID-19 on the economy. COFACE analytical materials
  10. Future Possibilities Report, Unated Nationals Organization, 2020
      

 

Науковий керівник проекту: М.З. Згуровський.

Команда проєкту: Н.В. Горбань, Б.Р. Дудка, К.В. Єфремов, Ю.П. Зайченко, П.О. Касьянов, О.П. Купенко, М.М. Перестюк, І.О. Пишнограєв, В.В. Путренко.

 
© World Data Center
    for Geoinformatics and Sustainable Development
    September 13, 2020