Важливою складовою створення конкурентоспроможної промислової продукції на основі енергоефективних технологій є підвищення ефективності розвідки і добування вуглеводнів (нафти, газу, конденсату та ін.). Геофізичні свердловинні дослідження (ГСД) є основним засобом виявлення продуктивних пластів-колекторів і визначення їх параметрів в нових свердловинах, ревізії (дорозвідки) свердловин старого фонду, а також контролю розробки нафтогазових родовищ.
В Інституті геофізики ім.. С.І. Субботіна НАН України на базі проведених фундаментальних досліджень, експериментальних і дослідно-конструкторських робіт та свердловинних вимірювань розроблено основні положення нової технології визначення пористості колекторів і характеру їх насичення, а також кількісної оцінки коефіцієнтів нафто- і газонасиченості на основі методів нейтронного і акустичного каротажу (НК і АК) з використанням гамма-каротажу (ГК).
Технологія базується на низці розроблених способів та приладів для їх реалізації. Способи та відповідні прилади захищені 12 патентами України. Основні переваги запропонованого підходу наступні.
Технологія та її окремі високоінформативні складові працює як необсаджених, так і обсаджених стальними колонами свердловинах; в похилих і горизонтальних свердловинах; при каротажі в процесі буріння; в експлуатаційних та старофондових свердловинах (через насосно-компресорні труби). Вона дає позитивні результати у випадку, коли електричний каротаж малоінформативний (карбонатні і так звані низькоомні колектори в розрізі необсаджених свердловин) або практично незастосовний (обсаджені свердловини); має переваги перед надзвичайно дорогими і складними технологіями С/О-каротажу та ін., зокрема при виділенні нафтонасичених пластів в розрізах з малою мінералізацією пластових вод. Враховуючи «гнучкість» технології, в залежності від розв’язуваної задачі (різні діаметри приладів і різна довжина зондів, різні способи інтерпретації результатів), при створенні всього комплексу апаратури вона буде унікальною в плані універсальності при високій ефективності.
Основою розробленої технології є способи і прилади НК. Останні є приладами нового типу світової новизни з поліпшеними геофізичними характеристиками та розширеними можливостями. Такі прилади дозволяють проводити багатозондовий узгоджений нейтронний каротаж (БУНК), реалізуючи в єдиному приладі одночасно три модифікації НК: двозондовий нейтрон-нейтронний каротаж за повільними нейтронами (2ННКп); двозондовий нейтрон-нейтронний каротаж за надтепловими нейтронами (2ННКнт); двозондовий нейтрон-нейтронний каротаж за кадмієвою різницею (2ННКDCd) (віртуальний).
Для реалізації технології розроблено так званий приладний ряд – набір приладів, побудованих за одним принципом, але призначених для каротажних робіт в різних умовах. Прилади із вказаного набору відрізняються габаритами (в першу чергу діаметром) та довжиною зондів і представляють собою чотиризондові прилади НК з попарно узгодженими зондами повільних і надтеплових нейтронів.
Мінімальний приладний ряд НК включає прилади наступних діаметрів (позначені цифрою):
– СНК-42 – для проведення каротажу через насосно-компресорні труби, в т. ч. при роботах по інтенсифікації видобутку);
– СНК-73 – для проведення каротажу в необсаджених і обсаджених свердловинах, а також через буровий інструмент;
– СНК-76 – для проведення каротажу в необсаджених і обсаджених свердловинах, в т.ч. горизонтальних;
– СНК-89 – для проведення каротажу в необсаджених і обсаджених свердловинах;
– СНК-108 – для проведення каротажу наддовгими зондами в необсаджених і обсаджених свердловинах великого діаметру (особливо в свердловинах старого фонду без НКТ, а також при зондуванні ближньої зони).
Запропонована технологія на даний період є достатньо просунутою – разом із ЗАТ “Київський завод «Геофізприлад» розроблено, виготовлено і випробувано в нафтогазових свердловинах прилади СНК-73 і СНК-89; підготовлено для випробувань прилад СНК-76; підготовлено технічне завдання для створення надзвичайно потрібного для робіт в експлуатаційних свердловинах приладу СНК-42 (із застосуванням нових матеріалів, зокрема реакторного цирконію для виготовлення захисного кожуху та камери джерела нейтронів).
Для реалізації запропонованої технології в повному вигляді потрібна підтримка (зокрема, замовлення) державних і приватних структур. Нова технологія при проведенні відповідної роботи (реклама, маркетинг, лобіювання та ін.) є конкурентноздатною і може знайти свою нішу на світовому ринку. Українські розробники володіють необхідними know-how для виробництва нової апаратури та створення її інтерпретаційно-методичного забезпечення.
В.В. Кулик